ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Для отримання відстрочки від військової служби був встановлений догляд (як вказано у довідці з Управління праці та соціального захисту населення м. Рівне) за родичем, якому виповнилось 80 років. У місцевому військкоматі пояснили, що догляд не є підставою для надання відстрочки (згідно з чинним законодавством), а відповідне право може бути надане тільки при встановленні опіки через суд. Яка принципова відмінність між поняттями і як можна вийти із ситуації?

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 15 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі – громадяни призовного віку).

Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Порядок організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їхнім бажанням надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб – громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;

2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

5) двох і більше дітей;

6) дитину-інваліда;

7) дружину-інваліда;

8) вагітну дружину.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їхнім бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

- у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

- у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;

- у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;

- в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамах міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість, втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.

У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

- педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;

- медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;

- священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;

- сільським, селищним, міським головам – на строк виконання ними цих повноважень;

- особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;

- резервістам – на весь період служби у військовому резерві;

- поліцейським – на весь період їх служби.

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

- які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

- які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

- які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

- батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

- які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

- які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Встановлення опіки або піклування над недієздатною або обмежено дієздатною фізичною особою.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

У військовому комісаріаті Вам цілком вірно зауважили, що відстрочка від призову може надаватись у разі опіки або піклування над недієздатною або обмежено дієздатною особою. Опіка або піклування може бути встановлена тільки в судовому порядку, це досить складна процедура, яка визначена Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК).

Різниця між просто доглядом за фізичною особою та опікою і піклуванням полягає у різному законодавчо визначеному статусі, оскільки опікун та піклувальник мають визначений перелік прав та обов’язків, яких не має особа, яка здійснює просто догляд за особою похилого віку. Якщо просто догляд може здійснювати будь-яка особа, то опіка і піклування це окремий статус, визначений законом, а статус опікуна або піклувальника особа набуває за визначеною процедурою в судовому порядку із залученням органу опіки та піклування.

Для отримання відстрочки від призову за вищезгаданою підставою Вам потрібно стати опікуном або піклувальником недієздатної або обмежено дієздатної особи, для цього потрібно звернутись до суду із заявою про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною та встановлення опіки чи піклування, при цьому слід залучити орган опіки та піклування.

Так, відповідно до статті 60 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Встановлення опіки та піклування є дуже важливим питанням, саме тому законодавець чітко зазначає органи, до компетенції яких належить встановлення опіки та піклування. Судова процедура встановлення опіки та піклування над відповідними категоріями осіб цілком виправдана, оскільки саме суд приймає рішення про визнання повнолітньої особи недієздатною або обмежено дієздатною. Відповідно до частини першої статті 60 ЦК суд призначає опікуна фізичній особі у разі визнання її недієздатною в одному провадженні. Частина друга статті 60 ЦК передбачає так само імперативну норму, за якою встановлення піклування належить виключно до компетенції суду. Вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду висновки про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітніх осіб, а також подає висновок щодо кандидатур опікунів та піклувальників.

Сама процедура встановлення опіки та піклування врегульована ЦПК, для встановлення опіки чи піклування суд повинен визнати особу недієздатною або обмежено дієздатною та встановити відповідно опікуна або піклувальника.

Так, відповідно до статей 236-241 ЦПК заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.

Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Висновок

Як Ви бачите, для набуття статусу опікуна чи піклувальника Вам потрібно буде в судовому порядку довести, а суду встановити, що особа має психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (для встановлення піклування) або довести, що особа має хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (для встановлення опіки).

При цьому для отримання відстрочки, якщо суд визнає таку особу недієздатною або обмежено дієздатною і за поданням органу опіки та піклування Вас буде призначено опікуном чи піклувальником, Ви повинні бути єдиною особою, яка здійснює опіку або піклування, в іншому разі Вам відстрочку не нададуть.

Всі ці дії досить складні, залучаються експерти, орган опіки та піклування, кожен дає свої висновки, суд розглядає кожну обставину та об’єктивно вирішує справу. Просто для отримання відстрочки від призову недоцільно вживати зазначені заходи.

Звичайно, якщо вказана Вами особа похилого віку дійсно вимагає опіки чи піклування, Ви можете звернутись до суду та офіційно стати її опікуном або піклувальником.

Як варіант, для отримання відстрочки від призову Ви можете звернути увагу на можливість її отримання у зв’язку з навчанням (очна форма) або у зв’язку з професійною діяльністю. Також Ви можете проаналізувати положення статті 17 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та визначити, які підстави можуть стати Вам у нагоді.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: