ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Добрий день. Я працюю керуючим магазину. При працевлаштуванні я і роботодавець підписали договір про колективну матеріальну відповідальність, згідно з яким за недостачу в магазині платить весь колектив, включаючи його керівника, в тому випадку, якщо не знайдена причина недостачі в магазині. Знайшли злодіїв, але їх звільнили з магазину без отримання заробітної плати і начальство тепер вимагає, щоб залишок боргу злодіїв відшкодував я зі своєї зарплати. Що можна зробити в такій ситуації?

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Відповідно до законодавства України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків..

Відповідно до статті 1352 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП): «При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади)».

При цьому порядок стягнення шкоди передбачений у статті 136 КЗпП:

«Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу».

Окрім зазначеного вище, випадки повної матеріальної відповідальності працівників закріплені у статті134 КЗпП:

«Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством».

Виходячи з наданої Вами інформації, а саме що звільненими працівниками була вчинена крадіжка (що переслідується у кримінальному порядку), є всі підстави вважати, що такі працівники повинні нести індивідуальну відповідальність у повному розмірі. Окрім наведеного законодавства, це також підтверджується пунктом 3.2 прикріпленого Договору:

«3.2. Члени колективу звільняються від відшкодування збитків:

а) якщо буде встановлено, що збитки завдано не з їхньої вини;

б) якщо будуть встановлені конкретні винуватці збитків із числа членів даного колективу».

 

Отже, враховуючи той факт, що окремі працівники вчинили діяння, яке має ознаки переслідування у кримінальному порядку, а саме крадіжку, ми вважаємо, що такі працівники повинні нести повну індивідуальну відповідальність.

Тобто Ви не повинні нести відповідальність за інших осіб. Якщо раптом у Вас вирахують із заробітної плати кошти в рахунок погашення заборгованості, Вам необхідно буде звернутись спочатку до роботодавця з письмовою заявою про роз’яснення причин такого відрахунку (заява подається в 2 екземплярах, на одному з яких роблять відмітку про прийняття і повертають Вам), а потім до суду за захистом свого порушеного права.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: