ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Добрий день. Існують цивільно-правові договори. Їх укладають фізичні особи, юридичні та фізична особа - підприємець. Які договори треба реєструвати або подавати звітність про них та куди? Які податки треба сплачувати за них? Розкажіть більш детально про договір підряду.

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків між ними.

Договір є найбільш оптимальним способом врегулювання відносин між особами, оскільки вони можуть самостійно домовитися про всі зобов’язання, виписати всі особливості дій, які будуть вчинятися ними тощо.

Договір вважається укладеним тільки тоді, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Для різних договорів (залежно від їх виду) законодавством передбачені певні особливі вимоги щодо їх належного оформлення.

  1. Письмова форма договору

Лише у письмовій формі потрібно укладати:

1) договори між юридичними особами;

2) договори між фізичною та юридичною особою. Однак правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, можуть вчинятися усно (це положення не поширюється на  правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочини для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність).

3) договори фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні це 340 гривень);

4) інші договори, щодо яких законом встановлена письмова форма.

  1. Нотаріальне посвідчення договору

Договір, укладений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Тобто, укладаючи певний вид договору, обов’язково необхідно перевірити, чи потребує він нотаріального посвідчення. Крім того, закон надає можливість фізичним і юридичним особам вимагати нотаріального посвідчення будь-якого договору, в якому така особа бере участь.

Як правило, нотаріальному посвідченню підлягають договори, пов’язані з нерухомістю. Наприклад, необхідно нотаріально посвідчувати:

  • договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна;
  • договір дарування нерухомої речі;
  • договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • договір ренти та договір про передачу нерухомого майна;
  • договір довічного утримання (догляду);
  • договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше;
  • договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи;
  • договір оренди житла з викупом;
  • договір управління нерухомим майном тощо.
  1. Державна реєстрація договору

Договір підлягає державній реєстрації тільки тоді, коли це чітко встановлено щодо цього виду договору. У таких випадках договір вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

Так, потрібно здійснювати державну реєстрацію застави нерухомого майна.

Крім того, сьогодні відбувається перехід від реєстрації не самих договорів, а прав, які ними закріплюються. Тобто Вам потрібно з’ясувати, що саме є предметом договору, щодо якого об’єкта він укладається тощо. Наприклад, закон вимагає обов’язкової реєстрації таких прав:

1) право власності;

2) речові права, похідні від права власності:

  • право користування (сервітут);
  • право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
  • право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
  • право господарського відання;
  • право оперативного управління;
  • право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
  • право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
  • іпотека;
  • право довірчої власності;
  • інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об’єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їхні окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Отже, якщо Ви укладаєте договір щодо нерухомого майна (купівля-продаж, оренда тощо), то такий договір вважається укладеним після державної реєстрації прав за цим договором.

Податки

Договір юридичної особи з фізичною особою (не підприємцем)

Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплата за трудовим договором.

Одночасно з виплатою винагороди утримується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 18 % від суми виплати (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Військовий збір становить 1,5 % від суми винагороди.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22 % від суми виплати.

Договір юридичної особи з фізичною особою – підприємцем

Якщо цивільно-правовий договір укладено з фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування чи на єдиному податку, підприємству не потрібно утримувати та сплачувати ПДФО та військовий збір. Однак лише за умови, що роботи (послуги) відповідають визначеним видам діяльності підприємця.

Отже, якщо робота виконується фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, підприємство-замовник не сплачуватиме з винагороди за цивільно-правовим договором ПДФО, ЄСВ та військовий збір.

Звітність

Якщо юридична особа укладає цивільно-правовий договір з фізичною особою, то замовник зобов'язаний відобразити цей факт у звітності. Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ (до органу Державної фіскальної служби України подається Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку).

Нарахований ЄСВ відображається у щомісячному звіті за формою Д4 (Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів).

Зверніть увагу: виплати за цивільно-правовим договором із фізичними особами - підприємцями, які надавали послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.

Договір підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Мета укладення договору та предмет договору. Договір підряду укладають з метою досягнення певних результатів. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Щодо оформлення відносин за договорами. Результат виконання роботи фіксують у відповідному акті про надання послуг (акті виконаних робіт).

На відміну від трудового договору, за договором підряду виплачується не заробітна плата, а винагорода за договором, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін, не обмежений ні мінімальним, ні максимальним розмірами.

Особливістю договору підряду є і те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором підряду:

  • підрядник розподіляє свою роботу у часі на власний розсуд, самостійно організовує виконання роботи;
  • сторони можуть домовитися про те, з чиїх матеріалів виконуються роботи;
  • умови виконання договору забезпечує сам підрядник або сторони договору спільно в порядку, передбаченому самим договором;
  • підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників);
  • незалежно від того, хто виконує роботи, відповідальним перед замовником залишається підрядник;
  • ціна у договорі підряду може бути визначена у твердому кошторисі (коли зміни до нього можуть вноситися лише за погодженням сторін) або у приблизному кошторисі (коли у разі необхідності проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення кошторису, підрядник зобов'язаний попередити про це замовника, а замовник зі свого боку погоджується або відмовляється від договору);
  • договором або законом може встановлюватися гарантія якості роботи;
  • звернутися до суду з вимогами щодо неналежної якості роботи можна протягом одного року (тобто встановлена скорочена позовна давність), а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником.

Важливо розуміти особливості відповідальності за цим договором. Так, за договором підряду підрядник діє на власний ризик. У договорі сторони можуть обумовити порядок відшкодування шкоди, розмір санкцій за порушення умов договору.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: