Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення і повідомляється таке.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

 Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

А тому, якщо в договорі дарування є умови про права третіх осіб (дружини, дитини), можна розірвати такий договір.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Для цього необхідно ініціювати відкриття кримінального провадження і довести справу до вироку.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

 Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до майна, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Ви також можете в судовому порядку визнати дану угоду недійсною, однак це досить складно, і на задоволення таких позовних вимог впливає багато факторів.

Нижче наведені загальні підстави визнання цивільно-правових угод недійсними. Наприклад, укладення договору дарування з метою прикриття операції купівлі-продажу (нерідко використовується з метою зниження розміру обов'язкових державних виплат) або укладення договору дарування з умовою передачі дару після смерті дарувальника (тобто фактично мова йде про спадкування).

- Якщо договір дарування підписаний дарувальником, але не пройшов процедуру державної реєстрації, оскільки у Вашому випадку це дарування нерухомості.

Слід мати на увазі, що кожна зі сторін договору в судовому засіданні повинна довести ті обставини скасування або визнання угоди недійсною, на які посилається.

Про права дружини. Факт реєстрації особи не дає їй ніяких прав щодо володіння і розпорядження нерухомим майном, де така особа зареєстрована.

Конституція України гарантує кожному право на житло. Нею ж встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. З юридичної точки зору прописка в квартирі дає право тільки на проживання. Так, тільки право проживати в прописаному житло і тільки.

Власник житла може виселити/виписати особа в судовому порядку. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, яка має намір змінити місце реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою і інших випадків.

Власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод в користуванні своїм житловим приміщенням (об'єктом права власності) - ст.391 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Також можливе примусове виселення на підставі ст. 116 Житлового кодексу: виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення - якщо наймач, члени його сім'ї та/або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Однак не слід забувати, що згідно зі ст.71 Житлового кодексу, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Всі суперечки з приводу примусового вселення/виселення вирішуються в судовому порядку. Також зверніть увагу, що в разі прописки неповнолітньої дитини (яка повинна бути прописана з одним із батьків, при цьому дозвіл власника житла не потрібний), виселення дитини можливе також при додатковому дозволі органу опіки, що ускладнює виселення. Тому його дружина має повне право знаходитися і жити в будинку. Якщо чоловік виступає проти, вона може викликати поліцію, в подальшому звернеться до суду про примусове вселення. Але нагадую, що прописка не дає права власності на нерухоме майно.