Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Дане питання регулюється ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», наказом Міністерства з питань ЖКГ України «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян».

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним та  членами  його сім'ї  на умовах найму квартиру (будинок),  жиле приміщення в гуртожитку, кімнату  в комунальній   квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Так, відповідно до пункту 18 вищевказаного Положення, громадянином до органу приватизації подаються:

- оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

- копія  документа,  що  посвідчує  особу;

- технічний  паспорт  на  квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; 

- довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

- копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

- документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копія документа,  що  підтверджує  право  на  пільгові  умови приватизації;

- заява - згода тимчасово відсутніх  членів  сім'ї  наймача  на приватизацію квартири  (будинку),  жилих  приміщень  у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Слід зазначити, що за неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації  дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.  Якщо дитина   віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до  заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Прийняті документи   реєструються   органом   приватизації  в окремому журналі.

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом:

безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у    гуртожитках    з    розрахунку   санітарної   норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Також статтею 7 Закону визначено, що за  громадянами,  які  не  виявили  бажання  приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання  і користування житлом на умовах найму.

Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними  для  приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх  відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра (ч.3 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з  використанням житлових чеків одержують громадяни  України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Зазначимо, що питання проведення процедури приватизації за відсутності згоди усіх членів сім’ї стало предметом розгляду Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, який в ухвалі від 22 березня 2017 року у справі №752/12075/15-ц вказав: «За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї. які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло. За неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини». Таким чином, суд вказав на обов’язковість наявності згоди усіх членів сім’ї, без такої згоди, тим більше, коли в члена сім’ї є неповнолітні діти, навіть уже видане в результаті приватизації свідоцтво про право власності визнається недійсним.

З огляду на це, без згоди усіх членів сім’ї реалізувати дану процедуру законним шляхом не вдасться. Тому рекомендуємо такі шляхи вирішення проблеми:

з досягненням згоди з боку сестри (примусово в судовому порядку змусити її брати участь у приватизації не вдасться) шляхом домовленостей;

навіть якщо певним чином Вам і вдасться приватизувати квартиру без участі сестри (орган приватизації погодиться на це, і приватизацію буде проведено), то в подальшому за позовом сестри дана приватизація може бути визнана недійсною, що доводить вищенаведена судова практика;

шляхом позбавлення сестри правом користування житловим приміщенням (ст. 116 ЖК УРСР - якщо наймач, члени його сім ’ ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення). Також можна позбавити права користування за наслідками непроживання в квартирі протягом 1 року. Проте з огляду на наявність у Вашої сестри дітей таку дію вчинити практично нереально.