Крок 2/3
Залиште свої контактні дані
Паролі не співпадають
Пароль має містити мінімум 6 сімаолів
ДАЛІ
Крок 2/3
Залиште свої контактні дані
Крок 1/3
Залиште своє питання
Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для тієї чи іншої цілі (наприклад, ведення особистого селянського господарства) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, із суто юридичної точки зору перешкод для осіб, які не проживають на території відповідної територіальної громади і хочуть отримати на ній землю у власність в межах процедури безоплатної приватизації, не існує. Більше того, закон встановлює: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Інших підстав відмови бути не може.
Для цього встановлюється і низка гарантій, зокрема: відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду; у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Проте на практиці отримати особі, яка не має місця проживання, не користується земельною ділянкою на території відповідної територіальної громади, достатньо проблематично отримати земельну ділянку. Органи місцевого самоврядування часто посилаються на те, що земель для приватизації уже немає, іноді просто затягують процес на стадії видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою та іншої технічної документації.
Інша справа – отримання у власність землі, якою особа користується. Реалізація такої процедури ідентична (заява до органу – місячний строк на розгляд – прийняття рішення – розробка документації – отримання права власності). Тут зловживань на практиці менше, і позитивний результат отримати набагато легше.
Таким чином, перешкод для отримання землі в населеному пункті, в якому особа не проживає, з юридичної точки зору не існує. Проблеми виникають тільки з реалізацією самої процедури, яка залежить від посадових осіб таких органів. Наші юристи з відділу земельного права мають достатній успішний досвід реалізації такої процедури, і ми готові підготувати для Вас усі відповідні документи, аби якнайшвидше та з успішним результатом Ви отримали у власність/користування земельну ділянку.
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації:
