Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.
За Радянського Союзу право приватної власності було відсутнє, тому в старому радянському земельному законодавстві земельні ділянки, як і будівлі, розташовані на них, передавались особам виключно у користування.
Ймовірно, що Ваша прабабця не переоформлювала ніяких документів після розпаду Радянського Союзу та не приватизувала земельну ділянку, тому і значиться у документах як користувач.
Однак такі особи та їхні спадкоємці мають першочергове право на приватизацію земельних ділянок.
Приватизувати земельну ділянку можливо, Земельним кодексом України передбачена спеціальна процедура для цього.
Громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Таким чином, після завершення приватизації земельної ділянки та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Ви набудете права власності на земельну ділянку.
Крім того Вам потрібно також набути право власності на будинок, це можна робити паралельно з приватизацією земельної ділянки.
З одного боку, можна допустити, що право власності на будинок та землю вже наявно у Вашої прабабці за набувальною давністю.
Відповідно до статті 119 Земельного кодексу України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Щодо будинку можна зазначити, що оскільки будинок не узаконений, державою він може розглядатись, як самочинне будівництво.
Так, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Також зазначимо, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Отже, для набуття права власності на будинок Вам потрібно буде звернутись до суду щодо встановлення права власності на будинок, а рішення суду буде правовстановлюючим документом, на підставі якого будуть вноситись відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: