Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Для підприємців на загальній системі оподаткування базою для нарахування ПДФО є чистий дохід, тобто різниця між отриманим доходом та понесеними витратами.

Всі витрати підприємця обов’язково повинні бути документально підтверджені.

При цьому, якщо у кафе чи магазині Ви здійснюєте продаж підакцизних товарів, то позитивним моментом є те, що отриманий дохід з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб можна зменшити на суму акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів.

Доходи фізичних осіб – підприємців (ФОП), отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 %.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

1) витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

2) витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників;

3) суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

4) інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Варто зауважити, що до складу витрат включається не весь придбаний товар, а тільки собівартість реалізованого товару.

Не включаються до складу витрат підприємця:

• витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
• витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
• витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення;
• документально не підтверджені витрати.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. У річній декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податок на доходи фізичних осіб не передбачає ніяких обмежень щодо максимальної суми доходу підприємця. Однак варто звернути увагу на таке: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість.

Отже, для оптимізації суми податку необхідно протягом року постійно аналізувати свої витрати на предмет можливості зменшення за рахунок цих витрат оподатковуваного доходу.

Зменшити суму податку можна шляхом включення амортизаційних відрахувань до складу витрат. Це право (а не обов’язок) підприємця. Амортизаційні відрахування зазначаються в окремому обліку.

При цьому амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів (наприклад, обладнання, комп’ютери);
• витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

• проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
• ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

• земельні ділянки;
• об’єкти житлової нерухомості;
• легкові та вантажні автомобілі.

Амортизацію здійснюють із застосуванням прямолінійного методу: річна сума визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, що амортизується, на строк його корисного використання (підпункт 177.4.7 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не менше мінімально допустимого строку, який становить: для будівель, споруд, передавальних пристроїв – 10 років, для машин, обладнання – 5 років, для нематеріальних активів – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.

Отже, доходом, який потрібно зазначати у річній декларації, є різниця між Вашими отриманими доходами та понесеними витратами. Для сплати податку на доходи фізичних осіб не встановлено обмежень щодо суми максимального доходу підприємця. Зменшити суму податку можна шляхом включення до складу витрат амортизаційних відрахувань.