Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Спочатку необхідно з’ясувати, чи була дотримана наприкінці 2015 року процедура переходу із загальної системи на спрощену систему оподаткування.

Так, підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначає, що для переходу на спрощену систему оподаткування відповідну заяву до контролюючого органу необхідно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Крім того, такий перехід можливий за умови дотримання вимог, передбачених для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).

Контролюючий орган за певних підстав має право відмовити у реєстрації платника єдиного податку, але при цьому відповідно до пункту 299.5 статті 299 ПКУ податковий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Відмова можлива виключно за таких підстав:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим для платника єдиного податку третьої групи;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ (тобто подання заяви пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу, – подання заяви після 16 грудня 2015 року; недодання розрахунку доходу; перехід на спрощену систему оподаткування вдруге протягом календарного року – це не стосується Вашого випадку, оскільки Ви зазначили про перехід на єдиний податок з 01 січня 2016 року).

З огляду на те, що письмова вмотивована відповідь органу фіскальної служби про відмову від реєстрації платником єдиного податку не надійшла, як наслідок, Ви не змогли реалізувати своє право на оскарження рішення про відмову та не змогли виправити можливі недоліки, то згідно з положеннями Податкового кодексу України вважається, що Ви були зареєстровані платником єдиного податку з 01 січня 2016 року.

Всі ці умови мали б місце відповідно до описаних Вами обставин. Однак перевірка даних державного реєстру визначає ситуацію дещо по-іншому.

Дані Реєстру платників єдиного податку: особа перебувала на третій групі єдиного податку з 01.10.2015 до 01.01.2016 (ставка 4 %).

У такому разі, якщо особа перебуває на спрощеній системі, то непотрібно подавати додаткових заяв про продовження її статусу як платника єдиного податку в наступному кварталі (році). Можливо, через якісь помилки була написана інша заява (наприклад, про переведення на загальну систему). 

Як бачимо, дані Реєстру, на жаль, не відповідають опису ситуації, яку Ви зазначили: в останньому кварталі особа перебувала на єдиному податку, а Ви думали, що особа на загальній системі. Натомість з початком 2016 року все навпаки: Ви вважали, що особа перебуває на спрощеній системі, а насправді вона була на обліку на загальній.

Зважаючи на те, що копії поданої заяви про перехід на єдиний податок не збереглося, Ви не маєте змоги підтвердити факт подання такої заяви. Як наслідок, Ви повинні сплачувати податки відповідно до відомостей, зазначених у Держреєстрах. Згідно з такими даними фізична особа – підприємець не перебувала на спрощеній системі оподаткування, а тому повинна сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

До того ж пункт 49.2 статті 49 ПКУ вказує, що платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до статті 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть фізичні особи - платники податків.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації (крім випадків, передбачених податковим законодавством). Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПКУ).

Тобто ці норми саме на платника податку покладають обов’язок щодо заповнення і подання відповідної декларації, визначення суми податку тощо.

Сплачені за спрощеною системою оподаткування податки вважаються помилково сплаченими, а тому підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ.

З метою повернення цих коштів особа повинна подати заяву про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково сплаченої суми. Така заява складається у довільній формі.

У заяві потрібно зазначити напрям перерахування коштів:

• на поточний рахунок платника податків в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (цей напрям є доцільним у Вашій ситуації);
• повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Після цього контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган казначейської служби протягом 5 робочих днів здійснює повернення помилково сплачених грошових зобов’язань платникам податків.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Якщо цих повернених таким способом коштів і перерахованих на погашення зобов’язання з ПДФО не вистачить для виплати зобов’язань за цим податком, необхідно буде сплатити додаткову суму.

Отже, передусім Ви можете звернутися до відповідного контролюючого органу з вимогою підняти архів, віднайти подані заяви (особливо в кінці 2015 року). Можливо, в державний реєстр помилково (з вини відповідних працівників) були внесені відомості, що не відповідали наявним у заявах зверненням платника щодо переходу на іншу систему оподаткування. У такому разі необхідно звернутися з вимогою про виправлення таких помилок.

В іншому ж випадку доведеться сплатити податок відповідно до тієї системи, на якій особа перебувала за даними державного реєстру (ПДФО).