Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється наступне.

Відповідно до пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці (перша група єдиного податку) не можуть використовувати працю найманих працівників та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

Для використання найманої праці Вам, як підприємцю, необхідно перейти на другу групу єдиного податку.

Так, фізичні особи – підприємці (друга група) здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Наразі Ви не можете використовувати найману працю відповідно до трудового законодавства, проте Ви можете оформити відносини з працівниками іншим чином.

Наприклад, Ви можете укладати цивільно-правові договори з іншими фізичними особами та/або з фізичними особами – підприємцями, які будуть реалізовувати Ваш товар.

Такими договорами можуть бути:

1. Договір комерційного представництва (стаття 243 Цивільного кодексу України (далі – ЦК)).

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Проте комерційне представництво може здійснюватись і на тимчасовій основі.

Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

В даному випадку комерційним представником може бути виключно суб’єкт підприємницької діяльності.

2. Договір про надання послуг (стаття 901 ЦК).

За цим договором одна сторона зобов'язується за вказівкою іншої сторони надати послугу, яка споживається під час вчинення тієї чи іншої дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона має оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже Ви можете укласти з іншими особами договір про надання послуг та використовувати їх працю, доки не перейдете на другу групу єдиного податку.

3. Договір доручення (стаття 1000 ЦК).

За цим договором повірений має вчинити від імені та за рахунок довірителя чітко визначені у договорі юридичні дії. Всі правочини, вчинені повіреними, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

4. Договір комісії (стаття 1011 ЦК).

За цим договором комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за плату, вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Цей тип договору може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами даного договору є умови про майно та його ціну.

5. Представництво за довіреністю (стаття 244 ЦК).

Окремо зазначимо, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, як Ви бачите, є цілком легальні можливості використовувати працю інших осіб до моменту Вашого переходу на другу групу єдиного податку. При цьому варто пам’ятати, що цивільно-правові угоди не можуть собою підмінювати трудові відносини, тому, якщо Ви бажаєте надалі використовувати найману працю, доцільніше буде оформити з працівниками трудові відносини, адже за порушення трудового законодавства можуть загрожувати значні штрафи.

Крім того, зазначимо, якщо Ви вирішите укласти з іншими особами цивільно-правові угоди на виконання тих чи інших функцій, договори потрібно прописувати таким чином, щоб у разі необхідності ні в кого з контролюючих органів не виникло підозри, що дані договори є завуальованим використанням найманої праці.

На підтвердження зазначеної тези наводимо положення статті 265 Кодексу законів про працю України (наразі мінімальна заробітна плата становить – 3200 грн).

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Якщо Вас зацікавили зазначені варіанти, ми можемо підготувати для Вас цивільно-правовий договір з іншою особою на виконання тих чи інших функцій, який буде відповідати всім вимогам законодавства та надасть Вам можливість реалізовувати Ваш товар.