Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.
Відповідно до роз'яснень органів Державної фіскальної служби України накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 цього Закону № 996 первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або електронних носіях та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Отже, видаткова накладна є документом, який підтверджуватиме факт прийому/передачі товару при виконанні договору купівлі-продажу.
Якщо Ваш контрагент просить пред'явити певні документи, то це можна пояснити насамперед тим, що інша сторона намагається перевірити особу, з якою укладає відповідний договір. Це важливо, наприклад, для підтвердження реальності господарської операції. Тобто Ваш контрагент (ТОВ "Білла") має право вживати заходів з метою перевірки того, чи справді Ви є підприємцем, чи дозволено Вам вчиняти подібні угоди, для того щоб потім уникнути неприємностей, наприклад, при різноманітних перевірках контролюючими органами.
Крім того, юридична особа може вимагати у контрагента підтвердження статусу платника єдиного податку, оскільки в такому разі згідно з підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України вона не повинна сплачувати податок на доходи фізичних осіб за результатами укладеного цивільно-правового договору з підприємцем.
Однак тут потрібно дотримуватися певних меж.
Так, Ви не повинні надавати оригінал свідоцтва платника єдиного податку, оскільки пункт 3 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, встановлює, що оригінал свідоцтва зберігається у платника податку та пред'являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника або суб’єкта господарської діяльності.
За аналогією законом не передбачено пред'явлення підприємцем виписки з державного реєстру.
Дещо інша ситуація з витягом.
Витяг з реєстру платників єдиного податку є документом, який підтверджує статус фізичної особи – підприємця як платника єдиного податку.
У витягу з реєстру платників єдиного податку міститься така інформація:
Крім цього, центральний орган виконавчої влади щодня публікує і дає безкоштовний та публічний доступ до інформації з реєстру платників єдиного податку на єдиному державному реєстраційному веб-порталі: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx#.
Таким чином, маючи дані, зазначені у витягу, інші особи навряд чи зможуть використати їх у своїх корисливих цілях, оскільки насамперед буде відсутнім Ваш підпис при можливому укладенні певних угод. Звичайно, слід зазначити, що сьогодні в умовах розвитку різноманітних технологій від шахрайства стовідсотково не застрахований практично ніхто. Законом прямо не передбачено Ваш обов'язок пред'являти відповідні документи при укладенні договору купівлі-продажу, а тому це питання залишається на розсуд і згоду сторін.
Ви можете домовитися про самостійну перевірку іншою стороною відомостей про Вас як про суб'єкта господарювання, зокрема на основі відкритих даних держреєстрів, а також за допомогою запиту про надання інформації щодо фізичної особи - підприємця за умови дотримання правил, визначених Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Мін'юсту від 10.06.2016 № 1657/5.
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: