ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Доброго дня. Не знаю, чи компетентні Ви у питаннях спорів з місцевими ДФС, але питання таке. ТОВ є платником податку на нерухомість в частині нежитлової нерухомості. У 2016 та 2017 роках було подано декларації, в яких задекларували податкові зобов'язання з цього податку. Але в декларації я помилилась кодом типу нерухомості і замість 6 (об'єкт торгівлі, який є нежитловою нерухомістю) вказала тип 3 (об'єкт житлової нерухомості). Цілих два роки справно сплачувала податок за НЕЖИТЛОВУ нерухомість, а ДФС не бачила, що сплата йде, а нарахувань в картці нема (у них типи житлової і нежитлової нерухомості розносяться по окремих картках). Мої декларації були нерознесені (є у них такий вид поданих документів), оскільки картки з типом 3 (житлова нерухомість) у товариства відкрито навіть не було. Тепер, в грудні 2017 р., ТОВ відкрили картку на житлову нерухомість і я подала уточнюючі декларації, в яких змінила тип об'єкта з 3 на 6. Згідно зі статтею 50 Податкового кодексу України я мала право подавати уточнюючі декларації в разі виявлення помилки. Але ця помилка не призвела до недоплати або зміни податкових зобов'язань. Але ДФС хоче накласти штраф за те, що у відкритій картці з житлової нерухомості вони поставили нарахування, а сплати за тією карткою не було аж до отримання уточнюючої декларації, тобто виникла НЕДОЇМКА зі сплати податку на ЖИТЛОВУ нерухомість, за якою ТОВ навіть не є платником. Питання: чи насправді правомірно вимагають штраф за недоїмку зі сплати податку (20 % від суми недоїмки, пеня, до речі, вже нарахувалась автоматично)?

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Відповідно до статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Ви обрали саме перший варіант, тобто подали уточнюючу декларацію.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Органи ДФС в листі № 39533/7/99-99-12-03-05-17 від 12.12.2016 надають детальні роз’яснення щодо порядку подання уточнюючого розрахунку.

Зокрема, якщо платник податку після граничного терміну подання декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом "Уточнююча".

Відповідно до алгоритму контролю податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не розносяться в автоматичному режимі уточнюючі податкові декларації, які мають у будь-якому рядку колонки 2 декларації одночасно з типами об'єкта житлової нерухомості за кодами від 1 до 3 також типи нежитлової нерухомості за кодами від 4 до 9.

З метою коригування податкового зобов'язання платнику необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників декларації по житловій нерухомості (код від 1 до 3):

у рядках 1 - 5 вказується виправлена (правильна) інформація у розрізі типів об'єктів нерухомості від 1 до 3;

у рядку 6 підсумовується уточнена річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті (сума значень колонок 7 - 11 рядків 1 - 5);

у рядок 7 переноситься нарахована сума податку з рядка 6 раніше поданої декларації;

у рядку 8 (позитивне значення розрахунку: рядок 6 - рядок 7) відображається збільшення податкового зобов'язання у результаті уточнення показників;

у рядку 9 зазначається розмір заниження (недоплата) податкового зобов'язання, за яким на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати;

у рядку 10 (позитивне значення розрахунку: рядок 7 - рядок 6) відображається розмір зменшення податкового зобов'язання у результаті уточнення показників;

у рядку 11 зазначається розмір завищення податкового зобов'язання, за яким на момент подання уточнюючої декларації минув термін сплати.

Таким чином, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, відповідно до підпункту "а" пункту 50.1 статті 50 Кодексу зобов'язаний до подання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф.

Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання декларації минув, відображається у рядку 12 декларації.

Сума пені (рядок 13) нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу: нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічно заповнюються рядки уточнюючої декларації для об'єктів нежитлової нерухомості (код від 4 до 9).

Отже, якщо Ви подавали уточнюючий розрахунок відповідно до описаного порядку, то штраф та пеня були нараховані правомірно.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: