Крок 2/3
Залиште свої контактні дані
Паролі не співпадають
Пароль має містити мінімум 6 сімаолів
ДАЛІ
Крок 2/3
Залиште свої контактні дані
Крок 1/3
Залиште своє питання
Про прийняття найманого працівника на випробувальний строк
Відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку 3 групи мають право використовувати необмежену кількість найманих працівників. Ст. 26 Кодексу законів про працю України передбачає, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Слід зазначити, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Статтею 26 КЗпП України встановлено, що в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Тому особа може бути допущена до роботи тільки після:
Трудовий договір із фізичною особою укладається в письмовому вигляді (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП). При цьому, використовувати можна встановлену форму, затверджену наказом Міністерством соціальної політики № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», видаливши дані про центр зайнятості. За потреби можна додати до договору певні пункти, але вони не повинні погіршувати умови праці робітника (ст. 9 КЗпП). Реєструвати трудовий договір у службі зайнятості з 2015 року підприємець вже не зобов’язаний.
Для укладення договору працівник повинен надати:
Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття на роботу.
Наступний крок — повідомити про прийняття працівників у податкову службу, де ви перебуваєте на обліку. Повідомлення подається до початку роботи працівника за встановленою формою (додаток до Постанови КМУ № 413 (постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).
У повідомленні треба, зокрема, вказати:
У підсумковій частині повідомлення проставляєте дату і кількість заповнених рядків на аркуші (відповідає кількості прийнятих працівників). Зверніть увагу, що дата наказу (розпорядження) про прийняття на роботу і фактична дата початку роботи різні. Не треба подавати повідомлення в податкову інспекцію, якщо із працівником укладено цивільно-правовий договір. Інші органи сповіщати про прийняття працівників не потрібно.
Трудове законодавство поширюється на всіх роботодавців, тому підприємець зобов’язаний вести кадрову документацію, пов’язану з оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Оскільки підприємці ведуть спрощений облік, то під кадровою документацією для них маються на увазі:
документи, що регламентують порядок використання найманої праці (правила внутрішнього трудового розпорядку);
документи обліку робочого часу (табель обліку робочого часу);
накази (розпорядження) про прийняття та звільнення з роботи, надання відпустки, направлення у відрядження тощо.
ФОП може створювати накази в довільній формі, але із зазначенням обов’язкових реквізитів, або брати за основу чи використовувати повністю зразки, затверджені наказом Держкомстату № 489 (всі бланки нечинні, але використовуються роботодавцями).
Оскільки при випробувальному періоді укладається трудовий договір, а також у зв’язку з тим, що в Податковому кодексі не встановлено особливостей оподаткування при випробуванні, то застосовуються загальні вимоги щодо оподаткування заробітної плати. Тому заробітна плата працівника буде оподатковуватися за ставкою 18% податком на доходи фізичних осіб, 1,5% військового збору, а також роботодавець буде сплачувати 22% ЄСВ. З огляду на це, також слід зазначити, що у Звіті з єдиного внеску також має бути зазначено і про сплату ЄСВ і з такого найманого працівника.
Згідно зі ст. 27 КЗпП України, строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації:
