Позиція юриста щодо боротьби з шумними сусідами?

Мабуть, кожен власник житла чи навіть просто житель квартири  у багатоповерховому будинку хоч раз у житті робив ремонт чи святкував свій день народження в квартирі з гостями, гучною музикою та привітаннями.

Вчиняючи такі дії, жителі квартир нечасто враховують думку сусідів та інших мешканців будинку. Коли ж шум з іншої квартири заважає спати вночі, особа намагається вгамувати сусідів самостійно, а коли це не допомагає, шукає юридичні методи боротьби з шумними сусідами.

Слід пам’ятати, що всі особи рівні перед законом, який встановлює низку правил користування житловими приміщеннями та вимог добросусідства, що є обов’язковими до виконання усіма жителями багатоповерхових будинків.

Основні правила користування житловими приміщеннями щодо дотримання режиму тиші

Санітарні норми, закріплені у нормативно-правових актах нашої держави, встановлюють допустимий рівень шуму у різних приміщеннях. Тобто рівень шуму, який можуть створювати мешканці приміщення, залежить безпосередньо від типу приміщення, а також від часу доби, коли такий шум створюється.

Отже, рівень шуму, допустимий у житловому приміщенні, наприклад у квартирі, буде відрізнятися від допустимого рівня на дитячому майданчику чи біля будинку.

Так, вдень допустимий рівень шуму у житлових приміщеннях становить 55 дБ, а вночі з 22 години вечора до 08 години ранку – 45 дБ. Для порівняння на прилеглій до будинку території допустимий рівень шуму вдень  складає 70 дБ, а вночі – 60 дБ.

А ось ремонтні роботи у своїх квартирах можна проводити лише у робочі дні з 8 ранку до 21 години вечора. Проведення ремонту вночі, а також у вихідні та святкові дні суперечить нормам чинного законодавства.

Однак, як виняток, особа може проводити ремонтні роботи у вихідні та святкові дні за умови, що всі сусіди дали на це свою згоду.

Якщо сусіди систематично порушують встановлені правила та норми і врегулювати цю проблему мирним шляхом не вдається, можна виокремити два способи вирішення проблеми у рамках правового поля.

Виклик органів Національної поліції та притягнення винних до адміністративної відповідальності

Порушення правил додержання тиші є адміністративним правопорушенням та тягне за собою настання адміністративної відповідальності для винних осі. Санкцією цієої статті передбачена відповідальність у вигляді попередження або штрафу у розмірі від 85 до 255 гривень.

Притягати до цього виду відповідальності мають право органи Національної поліції, виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад та адміністративні комісії, створені при сільських, селищних та міських радах.

У разі повторного порушення зазначених норм закон передбачає накладення більш сурового стягнення, а саме штрафу у розмірі від 255 до 510 гривень, та конфіскацію предметів шуму, звуковідтворювальної техніки тощо. Накласти на винну особу зазначене стягнення можна лише на підставі рішення суду.

У будь-якому випадку спочатку необхідно зафіксувати факт порушення законодавчих норм. Звичайно, необхідно викликати органи, до повноважень яких належить вимірювання рівня шуму. Таким органом в нашій державі є санітарно-епідеміологічна служба, яка, на жаль, не працює у нічний час, а отже, не може зафіксувати факт порушення тиші.

Отже, обуреним мешканцям залишається лише викликати органи Національної поліції, що, як показує практика, є не досить ефективним у боротьбі з шумними сусідами.

На виклик має прибути патрульна поліція. Необхідно вимагати, аби поліцейські склали акт про порушення тиші та надали скаржникові його копію. Крім того, краще мати додаткові свідчення інших двох чи більше сусідів.

Рішення про притягнення винних осіб до відповідальності буде приймати дільничний інспектор поліції на підставі наявних матеріалів справи.

Якщо дільничний інспектор ухиляється від притягнення винних осіб до відповідальності, можна звернутися зі скаргою до адміністративних комісій чи виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад, додавши акт, складений поліцейськими, та свідчення інших сусідів.

Звернення до суду

Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може подати позов про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав, наприклад систематичним порушенням режиму тиші.

Однак для того, щоб рішення суду будо винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази.

Також особа може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном.

Для формування переконливої доказової бази та складання процесуальних документів необхідно звернутися за консультацією юриста.

Схожі статті:

Як перевірити забудовника?

Юридичні помилки бізнесу

Як протидіяти незаконним діям поліції

Як юридично боротися з ямами на дорогах?