Чи можна звільнити працівника, призваного на військову службу?

Призов вже не за горами, а тому перед роботодавцем виникає коло питань, пов’язаних з призовом його працівників на військову службу. В даній статті ми висвітлимо таке коло питань:

1. Коли зберігається робоче місце за працівниками?
2. Як правильно оформити відсутність працівника на період його служби?
3. Чим загрожує роботодавцю незаконне звільнення працівників, призваних на військову службу?

Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено, що підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Однак звільнити працівників за даною статтею не дозволяється, якщо за ним зберігається робоче місце відповідно до ч.3 та ч.4 ст.119 КЗпП України.

Коло осіб, за якими зберігається робоче місце

Відповідно до ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю України робочі місця зберігаються за особами, які призвані:

1. На строкову військову службу.
2. На військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
3. Військову службу за призовом під час мобілізації.
4. На особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Також робоче місце зберігається за особами які:

1. Під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах;
2. Потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми.

Гарантія зберігається на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Гарантії, які зберігаються за вищезазначеними категоріями:

1. Місце роботи.
2. Посада.
3. Середній заробіток.

Гарантії зберігаються на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вищезазначені особи працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Документальне оформлення увільнення працівника від роботи

Підставою для збереження місця роботи, середнього заробітку та посади є повістка. Призовна комісія вручає працівнику-призовнику повістку не пізніше ніж за 5 діб до відправлення до військової частини. Працівник у свою чергу повинен надати таку повістку роботодавцю. Після отримання повістки роботодавець видає наказ про увільнення працівника від роботи у зв’язку із призовом на військову службу з дати призову, зазначеної в повістці. Роботодавець зобов’язаний ознайомити з таким наказом під підпис працівника. У трудову книжку запис про звільнення працівника в зв'язку з призовом на військову службу не вноситься.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що звільнення працівника призваного на військову службу не допускається. Якщо вищезазначеного працівника буде звільнено, то для роботодавця можуть настати такі несприятливі наслідки:

1. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника на підставі ст. 235 КЗпП України.
2. Фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Так, за недотримання гарантій і пільг визначених працівникам, які призиваються на військову службу, передбачений штраф в 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення такого порушення.
3. Адміністративна відповідальність на підставі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення - штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.