ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Докази

Докази – будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 2 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України).

В історії науки виділяли 3 основні концепції розуміння судових доказів:

1) Докази – фактичні дані, за допомогою яких у визначеному законом порядку суд встановлює невідомі (основні, головні) юридичні факти.

Судовими доказами є факти, отримані із передбачених законом джерел та у передбачені законом способи, які знаходяться у відповідному зв'язку з основними фактами і можуть слугувати засобом встановлення об'єктивної істини основного факту.

Критика даної концепції полягала у її однорідності і неповноті, бо розуміння доказів лише як фактів призводить до відриву їх змісту від процесуальної форми, через що відомості про факти у відриві від засобів доказування не можуть бути доказами.

2) Докази – факти дійсності та процесуальні засоби їх встановлення.

Критика: докази не можуть бути одночасно відомостями про факти і засобами доказування.

3) Докази – єдине поняття, в якому взаємопов'язані фактичні дані і процесуальна форма як зміст і форма.

Об'єднує 1 і 2 концепції.

З точки зору сучасної науки:

А) Доказ – інформація, отримана у встановленому законом порядку, яка є належною та допустимою, на підставі якої суд з'ясовує наявність або відсутність обставин (юридичних, доказових фактів, які мають значення для правильного вирішення справи).

Б) Доказ – окремий елемент засобу доказування, що несе в собі інформацію про обставини справи, з існування цієї обставини особа пов'язує виникнення, зміну, чи припинення певних прав і обов'язків.

В) Доказ – інформація, що визнається і допускається як доказ лише судом, має прямий зв'язок з обставинами, які повинен встановити суд, а також інформація, яка здатна підтвердити або спростувати головні обставини у судовій справі.

Г) Доказ – інформація, на підставі якої суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають значення для вирішення справи, яка отримана у визначеному законом порядку.

Будь-який судовий доказ має 3 складові:

1) зміст (інформацію щодо основного юридичного факту – пошукового факту, який треба встановити);

2) процесуальну форму (носія інформації, спосіб доведення її до суду);

3) визначений законом процесуальний порядок отримання і дослідження доказової інформації.

Найбільш обґрунтованою є концепція, згідно з якою доказом визначається єдність відомостей (інформації) про факти, форма існування зовнішнього виразу цієї інформації (яка і зазначена у частині 2 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України).

Анна Внукова