Що робити, якщо вас незаконно звільнили: роз'яснення юриста

Нерідко люди зіштовхуються зі звільненнями, які відбуваються з порушенням трудового законодавства. При цьому недобросовісний роботодавець в основному розраховує на те, що працівник не буде оскаржувати незаконне звільнення, але, на нашу думку, кожен повинен знати свої права і вміти їх захищати.

В яких випадках роботодавець має право розірвати трудовий договір за власним бажанням?

1) Зміна в організації виробництва, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

2) Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стан здоров'я якого перешкоджає продовженню роботи. Також - в разі відмови у допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання обов'язків вимагає доступу до неї.

3) Співробітник систематично без поважних причин не виконує обов'язки, якщо до нього вже застосовували заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

4) Прогул (в тому числі відсутність більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

5) Неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд по тимчасовій непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

6) Поновлення на роботі працівника, який до цього виконував цю роботу.

7) Поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

8) Крадіжка майна роботодавця.

9) Заклик або мобілізація власника - фізичної особи під час особливого періоду.

10) Працівник не пройшов випробувальний термін.

Слід зазначити, що звільнення, вказане в п.1,2 і 6 допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. При цьому не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової недієздатності, а також під час перебування у відпустці, крім випадку повної ліквідації підприємства. Також трудовий договір може бути припинений з підстав, які описані в ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в тому числі за згодою сторін. Очевидно, що якщо роботодавець наполягає на звільненні за згодою сторін, законних підстав для звільнення за його ініціативою немає.

Зазначений в законодавстві перелік є вичерпним. Якщо Вас хочуть звільнити з інших причин - пам'ятайте, що це незаконно!

Які ж існують особливості порядку звільнення працівника

Безсумнівним позитивним аспектом для працівника, якого звільняють у зв'язку зі скороченням чисельності штату співробітників, є те, що роботодавець зобов'язаний попередити працівника про таке звільнення не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення. Порушення роботодавцем зазначених термінів може бути підставою для зміни дати звільнення і донарахування заробітної плати. Конкретних вимог щодо попередження працівника про звільнення законодавством про працю не встановлено. Проте, працівник повинен пам'ятати, що, як правило, роботодавець робить це в письмовій формі з отриманням підпису працівника про ознайомлення з попередженням. Якщо цього не буде зроблено в письмовій формі, підтвердити факт попередження про звільнення роботодавець не зможе. Однак це не означає, що можна робити спроби щодо ухилення від отримання попередження, оскільки представник роботодавця може скласти акт про відмову працівника від отримання такого попередження. У такому випадку цей акт буде належним підтвердженням того, що працівник все-таки отримав попередження про звільнення.

Також слід зазначити ще один позитивний аспект. У разі звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників передбачена виплата допомоги. Працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Більший розмір такого вихідної допомоги може бути передбачений колективним договором. Так що при визначенні розмірів вихідної допомоги слід керуватися положеннями колективного договору.

Однак в даному аспекті негативним є те, що роботодавець в будь-який час на свій розсуд може визначати чисельність працівників певної спеціальності або кваліфікації. Це означає, що з волі роботодавця скорочення чисельності або штату працівників можливо коли завгодно. Якщо працівник все ж був скорочений, то в такому випадку він не позбавляється гарантії в майбутньому працювати на тій же посаді і у того ж роботодавця. Так, в тому випадку, якщо працівник був звільнений на підставі скорочення чисельності або штату працівників, він має переважне право на укладення трудового договору з цим самим роботодавцем протягом року, якщо роботодавець буде повторно набирати працівників на аналогічні посади або збільшить чисельність співробітників з посад раніше скорочених.

Це означає, що роботодавець не може звільнити неугодного працівника, а потім взяти на його місце іншого, тому що працівник має переважне право протягом року укласти позачергово трудовий договір і знову працювати на тій же посаді у того ж роботодавця, який його звільнив.

Які категорії працівників не можна звільнити?

Особливою гарантією для працівників при скороченні є наявність законодавчих обмежень по відношенню до певних категорій працівників. Такими категоріями є:

• Вагітні жінки.
• Самотні матері, якщо у них є дитина до 14 років або дитина-інвалід.
• Самотні батьки (опікуни, піклувальники, прийомні батьки), які виховують без матері дітей-інвалідів або дітей до 14 років.
• Жінки і чоловіки, які виховують дітей без матері, якщо у них є діти до 3 років (в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, що визначено медичним висновком - до 6 років).
• Працездатні молоді громадяни від 18 до 28 років, які після строкової служби або навчання працюють на першій роботі і ще не пройшло 2 років після їх працевлаштування.

Де оскаржити незаконне звільнення?

Для відновлення на роботі, або ж для стягнення заробітної плати та (або) компенсації моральної шкоди, в разі, якщо роботодавець не визнає свої дії незаконними, необхідно звертатися до суду.

При підготовці до звернення до суду необхідно зібрати такі документи:

• трудова книжка;
• трудовий договір (якщо такий мав місце бути);
• довідка про розмір вашої заробітної плати за період роботи
• наказ про звільнення;
• заяви, якими сторони обмінювалися під час трудових відносин або після їх припинення;
• офіційну письмову відповідь роботодавця на лист звільненого співробітника щодо відновлення порушених прав співробітника (якщо таке мало місце бути).

До звернення до суду слід визначитися з вашими вимогами до роботодавця:

• відновлення на роботі;
• оплата за час вимушеного прогулу;
• виплата заборгованості по заробітній платі;
• зміна запису в трудовій книжці і т.п.

Пред'явлення і розгляд позову про поновлення на роботі

За загальним правилом позов подається до районного (міського) суду за місцем знаходження відповідача - тобто роботодавця. Однак, позови працівників по трудових спорах можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.

До заяви додаються необхідні для обґрунтування позову документи: копії трудової книжки, трудового договору (якщо такий мав місце бути), наказів (розпоряджень) роботодавця про прийом, звільнення або накладення на працівника дисциплінарного стягнення, довідки про дохід та будь-які інші документи, які підтверджують факт вашої роботи, звільнення, заробітку.

За вашим клопотанням суд може викликати свідків, запрошувати фахівців, експертів, вимагати від вас або у роботодавця необхідні для правильного вирішення справи документи.

Звертаючись з позовом про поновлення на роботі, ви можете розраховувати не тільки на поновлення на роботі, але і на компенсацію середнього заробітку за період вимушеного прогулу.

У разі задоволення позову суд покладає всі судові витрати, в тому числі державне мито на роботодавця.

Виконання судового рішення, а саме фактичне відновлення на роботі незаконно звільненого працівника відбувається негайно після отримання виконавчого документа, з подальшою виплатою присуджених працівникові грошей.

Що ж може зробити для себе і роботодавця працівник, який повністю ознайомлений зі своїми правами, законодавчими гарантіями і наслідками незаконного звільнення?

Незалежно від своїх цілей, працівник, якого недобросовісний роботодавець має намір звільнити або вже звільнив, може:

• Залишитися працювати на тій же посаді у цього ж роботодавця, якщо працівник відноситься до категорії осіб, звільняти яких заборонено.
• Поза чергою протягом року укласти трудовий договір з тим же роботодавцем.
• Вимагати вихідну допомогу.
• Вимагати надбавку до заробітної плати в тому випадку, якщо були порушені терміни попередження про звільнення.
• Звернутися за захистом своїх прав до суду. В цьому випадку має бути подано позов про відновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і т.п.