Як відповідати на запит податкової?

Кожен суб’єкт підприємницької діяльності повинен пам’ятати, що навіть провадячи свою діяльність з дотриманням букви закону, сплачуючи податки та збори у повному обсязі та своєчасно надаючи визначену законодавцем звітність до контролюючих органів, є імовірність отримання запиту про надання інформації та її підтвердження відповідними документами.

Закон не надає чіткого визначення поняття запиту про надання податкової інформації, однак це поняття можна визначити як звернення уповноваженого органу до платника податку з вимогою надати інформацію, безпосередньо пов’язану з діяльністю юридичної особи чи фізичної особи – підприємця. Незважаючи на відсутність законодавчого визначення поняття запиту про надання інформації, податкове законодавство досить детально регламентує правила оформлення такого запиту контролюючими органами та особливості надання відповіді на такий запит.

Відповідати чи ні?

Отримавши запит про надання інформації та її документального підтвердження, перед суб’єктом господарювання перш за все постає питання, чи потрібно відповідати на такий запит, а вже потім постає питання про порядок надання відповіді та запитуваних документів.

Для визначення наявності у суб’єкта господарювання обов’язку відповідати на запит територіальних органів Державної фіскальної служби України необхідно визначити відповідні повноваження такого органу.

Так, Податковий кодекс України визначає, що у встановлених законом випадках контролюючі органи мають право здійснювати письмовий запит інформації, а платники податків зі свого боку зобов’язані надавати відповідь та всі необхідні документи.

Однак навіть за наявності однієї з встановлених законом підстав для здійснення запиту про надання податкової інформації такий запит має бути оформлений належним чином відповідно до вимог Податкового кодексу.

У разі недотримання хоча б однієї вимоги щодо оформлення запиту про надання інформації платник податків, що отримав такий запит, має право не надавати відповідь чи жодної інформації і тим паче будь-яких документів. Таке право платника податків прямо передбачене нормами закону.

Крім того, у разі порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо належного оформлення запиту платник податків не повинен повідомляти контролюючий орган про відмову у наданні інформації.

Оформлення запиту про надання інформації

Виходячи з того, що контролюючі органи мають право робити запити про надання інформації до платників податків, то отримавши такий запит, необхідно встановити його відповідність закріпленим на законодавчому рівні вимогам.

По-перше, запит повинен бути підписаний керівником контролюючого органу чи його заступником та містити печатку органу, що здійснює запит.

По-друге, у запиті обов’язково має бути вказана підстава для здійснення такого запиту, причому це має бути одна з підстав, що передбачені законом. Так, серед підстав для здійснення запиту виокремлюємо: виявлення фактів порушення податкового, митного, валютного чи іншого законодавства платником податків, виявлених під час аналізу отриманої раніше податкової інформації; виявлення звичайних цін чи відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»; при виявленні недостовірних даних у наданій раніше податковій звітності; у разі проведення зустрічної звірки чи у разі подання скарги щодо неподання платником податків акцизної накладної чи податкової накладної покупцю, а також в інших випадках, прямо передбачених Податковим кодексом.

Контролюючий орган не лише повинен визначити у запиті підставу для надання платником податків інформації та документів, а й вказати інформацію, що підтверджує наявність вказаної підстави.

По-третє, запит має містити чітке визначення інформації, а також перелік документів, які пропонується надати для вивчення контролюючому органові.

Порядок надання відповіді на запит контролюючого органу

Податковий кодекс України встановлює строки для надання інформації контролюючому органові як відповідь на отриманий запит.

За загальним правилом платник податків, а також деякі інші суб’єкти у визначених законом випадках повинні надати запитувану інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 днів. Якщо ж запит здійснено в межах проведення зустрічної звірки, то відповідь має бути надана протягом 10 календарних днів.

В обох випадках перебіг строку починається з дня, наступного за днем отримання запиту.

У відповіді на запит контролюючого органу необхідно вказати номер та дату запиту, на який особа надає відповідь, та безпосередньо запитувану інформацію. У разі надання документів їх перелік необхідно вказати у самій відповіді та долучити до неї копії.

Відповідь на запит контролюючого органу можна відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення або ж особисто чи через представника зареєструвати в контролюючому органові.

Не вважається пропущеним строк надання відповіді на запит, якщо відповідь відправлена поштою в останній день встановленого строку, а отримана контролюючим органом вже після сплину строку.

Отримавши запит про надання інформації, необхідно пам’ятати, що безпідставна відмова у наданні відповіді на такий запит може бути підставою для проведення позапланової перевірки з усіма можливими негативними наслідками для суб’єкта господарювання. Саме тому, отримавши запит від контролюючого органу, необхідно проконсультуватися з кваліфікованим юристом щодо необхідності надання інформації та належного оформлення відповіді.

Схожі статті:

Для чого потрібна юридична адреса?

Хто такий резидент?

Все, що потрібно знати про касові апарати у 2017 році