Хто такий резидент?

Ознайомлюючись з податковим законодавством України, дуже часто зустрічаємо поняття «резидент» та «нерезидент». Більшість осіб помилково вважають, що під поняттям «резидент» мається на увазі громадянин України, а відповідно «нерезидент» – іноземець чи особа без громадянства. Таке твердження є не досить правильним.

Для більшої зручності у визначенні ставок оподаткування та певних особливостей стягнення податків та зборів законодавець поділяє платників податків на дві категорії: резиденти та нерезиденти. Варто зазначити, що таке розмежування використовується не лише у галузі податкового права, а й в інших галузях, наприклад митному та банківському праві тощо.

Суб’єкти, що підпадають під категорію резидентів

Попри досить поширену думку, що резидент це обов’язково фізична особа, слід зазначити, що поділу на резидентів та нерезидентів підлягають і юридичні особи.

Так, Податковий кодекс України визначає, що резидентами можуть бути фізичні особи, юридичні особи та дипломатичні представництва, консульські установи чи інші офіційні представництва України, що розташовані за кордоном, за наявності сукупності умов.

Юридична особа належить до категорії резидентів, якщо вона створена та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України незалежно від місця розташування. Тобто юридична особа може розташовуватися як на території України, так і за її межами. Отже, навіть юридичні особи, що розташовані та здійснюють свою діяльність на території іншої країни, але за законами нашої держави для цілей оподаткування буде вважатися резидентом.

За таким же принципом визначаємо, до якої категорії належить відокремлений підрозділ юридичної особи, що здійснює свою діяльність без створення окремої юридичної особи.

Всі дипломатичні представництва та консульські установи України, що здійснюють свою передбачену законом діяльність в інших країнах, законодавець відносить до категорії резидентів. Що ж до офіційних представництв України за кордоном, то їх відносимо до резидентів лише за умови, що вони наділені дипломатичними привілеями та імунітетами. В іншому випадку такі представництва будуть користуватися правилами оподаткування передбаченими для нерезидентів.

Фізична особа буде вважатися резидентом незалежно від громадянської належності, тобто це може бути і громадянин України, і іноземець, і особа без громадянства. Головною ознакою, за якою фізична особа відноситься до категорії резидентів, є постійне місце проживання в Україні. Отже, фізична особа, що постійно проживає в Україні, сплачує податки за правилами, передбаченими законодавством для резидентів.

Правила віднесення фізичної особи до категорії резидентів

Зазвичай визначити, є особа резидентом чи нерезидентом, дуже просто, проте існують неоднозначні ситуації, в яких таке визначення викликає певні труднощі. Для вирішення цього питання податкове законодавство встановлює низку правил, за якими й визначаємо, є особа резидентом чи ні.

Так, якщо особа проживає і в Україні, і в якійсь іншій країні, то вона вважається резидентом, якщо саме в Україні вона має постійне місце проживання. Наприклад, особа, скажімо громадянин України чи особа без громадянства, певний час проживає в Україні та деякий час проживає в сусідній Польщі. Для цілей оподаткування така особа вважатиметься резидентом за умови, що саме в Україні вона має постійне місце проживання, тобто така особа здійснила реєстрацію місця проживання саме на території України та відповідно до норм українського законодавства.

Бувають ситуації, за яких особа має місце постійного проживання і в Україні, і в іншій державі, тобто, наприклад, має реєстрацію місця проживання в Україні відповідно до закону України та реєстрацію місця проживання в іншій країні відповідно до її законодавства. У такому випадку особа є резидентом, якщо серед цих двох держав саме з Україною в особи більш тісні економічні чи особисті зв’язки, тобто саме в Україні перебуває центр життєвих інтересів такої особи, а саме її родина, чи особа зареєстрована як фізична особа – підприємець за законами України тощо.

Якщо навіть за такими правилами не можна визначити, резидент особа чи нерезидент, то вважаємо особу резидентом, якщо така особа більше півроку проживає на території України. Отже, особа, що у податковому періоді, яким є календарний рік, проживала 183 дні в Україні, то вона вважається резидентом. Слід зазначити, що законодавець у цей строк включає день приїзду та день від’їзду особи.

Коли ж за жодної з цих умов неможливо визначити статус особи, то якщо така особа є громадянином України, вона вважається резидентом.

Крім того, особа може сама визначити своє постійне місце проживання в Україні шляхом подачі відповідної заяви до органів Державної міграційної служби України, та користуватися правилами оподаткування, передбаченими для резидента.

При виникненні труднощів з визначенням особи резидентом чи нерезидентом, чи з розрахунком та сплатою податків і зборів необхідно проконсультуватися з юристом.

Схожі статті:

Чи можуть забрати квартиру через борги за комунальні послуги

Як зареєструвати інноваційний продукт

Електронний реєстр ПДВ: значення для бізнесу