Плюси та мінуси спадкування за заповітом

Кожна особа, яка має у своїй приватній власності будь-яке майно, має право вільно розпоряджатися належною їй власністю. Так, власники майна можуть вирішити долю свого майна на випадок своєї смерті шляхом складання заповіту.

Цивільне законодавство встановлює низку вимог, яким має відповідати заповіт, аби мати законну силу. По-перше, заповіт має бути складений у письмовій формі та бути засвідченим нотаріально. Тобто спадкодавець має скласти текст заповіту і звернутися до будь-якого нотаріуса для засвідчення дійсності викладеної у заповіті волі. Причому ознайомлювати нотаріуса з текстом заповіту не обов’язково.

По-друге, заповіт має бути зареєстровано нотаріусом у спеціально створеному державному реєстрі та присвоєно йому відповідний номер, що також є додатковою гарантією справжності заповіту.

Вирішуючи питання необхідності складання заповіту, власник майна повинен з’ясувати декілька питань, зокрема, чи існує реальна необхідність у складанні заповіту та які існують переваги та недоліки у спадкуванні за заповітом як для самого спадкодавця, так і для обраних ним спадкоємців.

Переваги спадкування за заповітом

Мабуть, найбільшою перевагою складання заповіту є можливість вільно обирати спадкоємця.

Наприклад, чоловік має у власності майно, проживає спільно з жінкою без офіційної реєстрації своїх відносин уповноваженими органами, у так званому «цивільному шлюбі», і має дітей від попереднього шлюбу чи попередніх стосунків. У разі спадкування за законом діти будуть спадкувати після смерті батька у першу чергу, а особа, з якою фактично проживав спадкодавець належить до четвертої черги спадкоємців за законом, а отже, вона не матиме права на частину спадку. У такій ситуації, бажаючи забезпечити усім майном або його частиною цивільну дружину, чоловік має скласти заповіт.

Другою суттєвою перевагою спадкування за заповітом є можливість визначення часток кожного спадкоємця у спадковому майні чи взагалі прямого визначення, хто яке майно отримає. Завдяки цьому після смерті особи її родичі зможуть уникнути деяких чвар щодо поділу спадку між собою.

Наприклад, у власності особи знаходиться будинок та автомобіль, а спадкоємцями є двоє його дітей. Звичайно, діти є спадкоємцями першої черги у разі спадкування за законом, однак у заповіті спадкодавець визначає, що одна дитина отримає авто, а інша – будинок, незалежно від їхніх вартості та часток у спадковому майні. Крім того, у заповіті власник майна може визначити долю лише частини своєї власності, а неохоплене заповітом майно буде спадкуватися за законом на загальних підставах.

По-третє, закон передбачає можливість складання заповіту з умовою, тобто спадкодавець має можливість визначити деякі умови, при виконанні яких особи, обрані як спадкоємці, отримають спадок, а також визначити долю майна на випадок невиконання зазначеної умови.

Крім того, особа може скласти заповіт, а через деякий час внести до нього зміни чи взагалі відмінити заповіт.

Наприклад, особа обирає своїм спадкоємцем свою дружину, а через деякий час вони вирішують розірвати шлюб, і, як наслідок, спадкодавець бажає залишити все своє майно іншій особі.

Мінуси спадкування за заповітом

Незважаючи на всі переваги спадкування за заповітом, можна виокремити деякі недоліки існування заповіту, які найчастіше стосуються спадкоємців.

Так, закон передбачає можливість визнання заповіту недійсним. Наприклад, один зі спадкоємців, що має право на спадкування за законом, але не вказаний у заповіті, може не погодитися з таким рішенням власника майна та звернутися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Звичайно, суд може відмовити у задоволенні позову у зв’язку з безпідставністю, однак за наявності переконливої доказової бази суд задовольняє позов і визнає заповіт недійсним і спадкування майна у такому разі буде відбуватися за законом.

Навіть самостійно обравши спадкоємців, спадкодавець має розуміти, що закон захищає деякі категорії осіб та передбачає отримання ними обов’язкової частки спадкового майна, навіть якщо вони взагалі не згадуються у заповіті. Наприклад, чоловік має непрацездатну дружину та дитину, яку і визначає спадкоємцем у заповіті. Однак непрацездатна вдова має право на обов’язкову частку спадкового майна і після смерті чоловіка і претендуватиме на половину тієї частки майна, на яку вона б мала право за законом.

Також спадкодавець не завжди повідомляє свого спадкоємця про наявність заповіту або просто не встигає цього зробити і особа може навіть не здогадуватися про те, що вона має отримати спадок.

У разі виникнення спорів щодо поділу майна за заповітом чи у разі необхідності визнання заповіту недійним необхідно звернутися за допомогою до кваліфікованого юриста, який надасть консультацію та зможе займатися веденням справи як представник.

Схожі статті:

Як правильно прийняти спадщину?

Як оформити довіреність?

Як правильно написати розписку: роз’яснення юриста