Як правильно прийняти спадщину?

Дуже рідко особа заздалегідь цікавиться, як приймати спадщину, тобто коли і куди необхідно звертатися, які документи для цього потрібні тощо. Однак є загальні правила, які має знати кожен, а також можна визначити певний алгоритм дій у разі смерті  близької особи.

По-перше, у разі смерті особи близькі родичі чи інші особи мають з’ясувати, чи мав померлий у власності речі, нерухомість, грошові кошти чи інші матеріальні цінності. Якщо у власності особи, що померла, були лише особисті речі та немайнові права, то проблема прийняття спадщини відпадає сама собою, адже, наприклад, особисті немайнові права не входять до складу спадщини, як і право на пенсію та аліменти, участь у господарських товариствах тощо.

Проте і в таких випадках можливі винятки. Так, якщо за життя особи пенсія їй була нарахована, але з певних причин не виплачена чи не отримана, то право на ці кошти мають спадкоємці цієї особи. За загальним правилом, органи Пенсійного фонду виплачують такі кошти родичам першої лінії споріднення, наприклад, дітям, місце приживання яких зареєстровано за однією адресою з померлим, на підставі відповідної заяви.

Всі інші особи, що мають право чи бажають отримати такі кошти, мають звертатися до нотаріуса за свідоцтвом на право на спадщину.

По-друге, якщо все ж таки померлий мав у власності майно, що входить до складу спадщини, можливі спадкоємці мають встановити, чи був складений померлим заповіт, чи спадкування буде відбуватися відповідно до закону. Незважаючи на відносну схожість порядків спадкування за законом та за заповітом, вони мають і низку особливостей.

По-третє, для оформлення права власності на спадкове майно і спадкоємці за законом, і спадкоємці за заповітом мають звернутися до нотаріуса. Спадкоємці мають право звертатися до будь-якого нотаріуса, тобто і до державного, і до приватного, однак обраний нотаріус має здійснювати свою діяльність за місцем відкриття спадщини.

Місцем відкриття спадщини у свою чергу є місце останнього проживання спадкодавця, або місцезнаходження спадкового майна чи більшої його частини. Якщо визначити місце відкриття спадщини неможливо, то необхідно звернутися з відповідною заявою до суду.

Саме нотаріус уповноважений формувати спадкову справу та видавати свідоцтво про право на спадщину.

Коли звертатися за прийняттям спадщини

Незалежно від того, чи склав померлий заповіт чи ні, майбутній спадкоємець має півроку з дня смерті аби звернутися з заявою про прийняття спадщини. Тобто протягом півроку особа не отримує право власності на майно померлого, а лише заявляє права на нього. Спадкоємці, що проживали разом зі спадкодавцем, вважаються такими, що фактично прийняли спадщину. Підтвердженням спільного проживання може бути реєстрація місця проживання спадкоємця і спадкодавця за однією адресою, довідка з ЖЕКу, ОСББ тощо.

Якщо з різноманітних причин особа пропустила строк звернення до нотаріуса і подає заяву після сплину зазначених у  законі шести місяців, то для отримання спадщини особа спочатку має звернутися до суду із заявою про поновлення строків на прийняття спадщини.

Лише за наявності відповідного рішення суду у таких випадках нотаріус має право прийняти заяву про прийняття спадщини та відкрити спадкову справу.

Документи, необхідні для прийняття спадщини

Документи, які спадкоємці мають надати нотаріусу разом із заявою при прийняття спадщини, можуть відрізнятися та залежать віз низки обставин: порядку, у якому буде відбуватися спадкування, виду спадкового майна, ступеня споріднення спадкодавця та спадкоємців тощо.

За загальним правилом спадкоємці надають документ, що підтверджує особу (паспорт), свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, заповіт (за наявності), документи, що підтверджують місце відкриття спадщини та документи, що підтверджують родинні зв’язки та ступінь споріднення спадкоємців з померлим.

Взагалі, спадкоємці протягом шести місяців звертаються до нотаріуса, який має надати довідку про те, які документи потрібні для прийняття спадщини, та суму, яку спадкоємці мають заплатити за послуги нотаріуса.

Участь адвоката при прийнятті спадщини

Порядок прийняття спадщини та особливості спадкування в кожному конкретному випадку зобов’язаний роз’яснити нотаріус, до якого особа звернулася за прийняттям спадщини. Тобто фактично, якщо відсутні будь-які спірні моменти, то участь адвоката у процесі прийняття спадщини не є обов’язковою, однак це скоріше виняток з правил.

На практиці при прийнятті спадщини виникає низка спірних моментів: спадкоємці не можуть поділити спадок, особа намагається оскаржити заповіт, неможливо встановити місце відкриття спадщини тощо.

У всіх цих ситуаціях необхідно звертатися до суду. Коли ж справа розглядається судом, то для перемоги у справі необхідна не лише консультація юриста, а також його участь у  складанні процесуальних документів, представництво інтересів особи в суді та інших органах.

Схожі статті:

Поділ майна при розірванні шлюбу. Що треба знати

Що вигідніше: подарувати чи заповісти нерухоме майно. Порада юриста

Купівля і продаж майна у шлюбі: чи потрібна згода другого з подружжя