Аліменти – кошти на утримання певної особи, які присуджуються за рішенням суду від частини доходу іншої особи, або ж в чітко визначеній сумі.

Термін «аліменти» походить від латинського alimōnia, що в перекладі означає «харчування, засоби для існування». Вперше в такій юридичній концепції аліменти передбачалися у законодавстві Шотландії, де в разі розлучення дружина забезпечувалася житлом, харчуванням та предметами першої необхідності.

Традиційно аліменти сплачувались чоловіком колишньої дружини, але з 1970-х років були зроблені кроки в багатьох країнах по досягненню гендерної рівності з відповідним визнанням того, що колишній чоловік також може мати право на аліменти від його колишньої дружини.

У законодавстві України передбачена можливість сплати аліментів на дитину, на другого з подружжя (як чоловіка, так і дружини), на батька або матір (аліменти сплачують діти).

Дитина має право на утримання до повноліття (досягнення 18 років) або ж до 23 років, якщо вона вчиться у ВНЗ на денному відділенні, потребує матеріальної допомоги, а особа, з якої аліменти вимагаються, має можливість таку допомогу надавати (згідно з пунктом 20 постанови пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р.)

Батьки мають право на аліменти у разі, якщо вони є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Також потрібно врахувати, чи не позбавлені вони батьківських прав, а також наскільки такі батьки виконували свої батьківські обов'язки по вихованню дітей.

Другий з подружжя має право на аліменти, якщо він є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати таку допомогу. Також має право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина (незалежно від того, чи працює вона, і незалежно від його матеріального становища, за умови, що людина може надавати матеріальну допомогу).

Разом з тим, оплата аліментів в законодавстві України також може позначатись поняттям «право на утримання».