НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ЧИ РУЙНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ?

Всі бажають, щоб Україна була розвинутою країною з європейськими дорогами і зарплатами. Не виняток і залізниця, але щоб зробити з ПАТ «Укрзалізниця» (далі – акціонерне товариство) новий Deutsche Bahn, нам доведеться пройти тернистий шлях реформ.

Відмінною особливістю залізниці в Україні є її масштаб і роль як посередника в економічних відносинах між західними і східними країнами.

Державною цільовою програмою реформування залізничного транспорту на 2010 - 2019 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1390, визначено створення нової організаційно-правової та економічної моделі управління залізничним транспортом.

Виконання даної Програми планується здійснювати в три етапи. На сьогоднішній день завершується перший етап, від результатів якого залежать другий і третій.

У минулому році українська залізниця стала акціонерним товариством, увібравши в себе всі залізниці і підприємства, які були окремими юридичними особами. Тепер це єдине товариство, 100% акцій якого належать державі Україна в особі Кабінету Міністрів.

З метою реформування та корпоратизації залізничної галузі, Міністерством інфраструктури було підготовлено проект закону про залізничний транспорт № 3650 від 14.12.2015 (далі - законопроект).

Необхідність прийняття даного законопроекту обумовлена потребою побудови нової структури взаємин учасників процесу залізничних перевезень, для яких будуть створюватися більш повноцінні і вдосконалені нормативні вимоги, необхідні для подальшого розвитку і функціонування.

Так, 14.12.2015 даний законопроект був поданий до Верховної Ради України, отримавши неоднозначні відгуки, проте при зміні керівництва Міністерства інфраструктури законопроект був відкликаний 14.04.2016.

Зараз законопроект знаходиться на стадії доопрацювання, а враховуючи, що він розроблявся не один рік і під нього розроблена ціла економічна модель, чекати кардинальних змін не варто, але хотілося б звернути увагу розробників та інших зацікавлених осіб на деякі важливі аспекти.

Ухвалення законопроекту дозволить врахувати в законодавстві України основні положення законодавчих актів ЄС в сфері залізничного транспорту, виконання яких передбачено Угодою про асоціацію між Україною з одного боку та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами з іншого боку, адаптувати умови діяльності залізничної галузі з правилами ЄС з метою інтеграції української залізничної системи в залізничну систему ЄС.

Законопроект містить ряд революційних положень, які, по ідеї розробників, повинні забезпечити формування нової європейської моделі бізнесу, зокрема: формування рівноправного доступу до залізничної інфраструктури, допуск до пасажирських і вантажних перевезень приватного бізнесу, нову тарифну політику та багато іншого.

Відповідно до законопроекту, передбачається допустити приватний бізнес на ринок залізничних перевезень, однак залишаються відкритими багато питань, такі як порядок допуску до залізничної інфраструктури, визначення маршрутів для приватних компаній, порядок їх участі в конкурсах для отримання відповідних дозволів та інші.

Крім того, немає розуміння, як саме такі компанії будуть взаємодіяти з державою і акціонерним товариством.

Дані питання неодноразово обговорювалися, проте законопроект не містить механізмів контролю над приватними перевізниками, їх участі в розвитку та обслуговуванні інфраструктури. Тому слід звернути увагу на відповідальність приватного бізнесу перед державою і передбачити в законопроекті механізми контролю, участі в розвитку та обслуговуванні інфраструктури з боку приватних компаній.

Цікавою новацією законопроекту є положення про рівноправність доступу до інфраструктури всім учасникам ринку, регулюванням якого повинно буде зайнятися незалежне Державне агентство залізничного транспорту. Дане положення є спірним щодо доцільності створення ще одного державного органу, оскільки ці обов'язки може виконувати Міністерство інфраструктури.

Законопроектом також передбачено створення Національної комісії з регулювання транспорту, яка буде підконтрольна Кабінету Міністрів України та зосередиться на регулюванні тарифів і затвердженні інвестиційних планів.

Передбачається, що тариф буде складатися з інфраструктурної, інвестиційної, локомотивної та вагонної складових, що є розумним рішенням, враховуючи знос інфраструктури і рухомого складу. Однак, виходячи з досвіду ЄС, приватні перевізники платять тільки за доступ до інфраструктури, що також може не узгоджуватися з європейським законодавством.

Крім того, розробники законопроекту не врахували найголовнішого, а саме соціально-політичної ситуації в країні, адже процес реформування залізничної галузі відбувається у вкрай важкі часи для України, коли діє особливий період.

На сьогоднішній день акціонерне товариство безпосередньо підконтрольне Кабінету Міністрів України, який володіє 100% акцій товариства.

Так, відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», головне завдання Кабінету Міністрів України в особливий період полягає в тому, щоб перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду в обсягах, що гарантують безперебійне забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань України при виконанні покладених на них завдань і привести певні галузі, підприємства, установи та організації в ступінь ПОВНОЇ ГОТОВНОСТІ.

Всім відомо, що залізниця в Україні є стратегічною галуззю економіки, від якої безпосередньо залежить національна безпека країни.

Хоча законопроект і містить поодинокі положення про мобілізаційну підготовку та функціонуванні залізничного транспорту в особливий період, такі норми не розкривають механізмів участі приватного бізнесу, який пропонується допустити до залізничної інфраструктури в забезпеченні безпеки держави, тим більше що приватний бізнес може бути представлений як вітчизняними компаніями, так і іноземними.

Тому при доопрацюванні законопроекту, проведенні реформ і формуванні європейської моделі бізнесу в залізничній сфері в першу чергу слід виходити з інтересів національної безпеки і враховувати положення Закону України «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період», якими визначено основні завдання єдиної транспортної системи Україна в особливий період.

У підсумку, ми бачимо законопроект про залізничний транспорт, який заслуговує на увагу, але вимагає суттєвого доопрацювання з урахуванням особливого періоду та необхідності забезпечення державної безпеки, а також більш ретельного вивчення досвіду ЄС.

Сподіваємося, що доопрацьований на основі старого законопроект буде враховувати багато спірних нюансів, і незабаром ми побачимо українську залізницю європейського рівня.