Коли відрахування з заробітної плати законні?

Одним з найбільш важливих прав працівників, гарантованих Конституцією України та трудовим законодавством, є право на своєчасне отримання заробітної плати у розмірі не нижче, ніж передбачено законом. За порушення вимог законодавства щодо оплати праці працівників роботодавці можуть бути притягнуті як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. Держава забезпечує захист прав та інтересів працівників шляхом регулювання на законодавчому рівні:

• розміру мінімальної заробітної плати;
• інших державних норм і гарантій для працівників підприємств усіх форм власності;
• умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній та комунальній власності;
• умов і розмірів оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
• фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також у встановленні податків на доходи працівників.

Як регулюється питання заробітної плати державою

Якщо говорити про мінімальну заробітну плату - то це законодавчо встановлений розмір заробітної плати, нижче якого оплата за зроблену працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) проводитися не може. Цей розмір встановлений за просту, некваліфіковану роботу. Мінімальна заробітна плата є найважливішою державною соціальною гарантією. Вона обов'язкова на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, а також фізичних осіб, які використовують працю працівників. Норми закону свідчать, що мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі не нижче, ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому до складу мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Держава також здійснює регулювання інших норм і гарантій в оплаті праці, таких як:

• оплата праці за роботу в надурочний час;
• оплата праці за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;
• оплата праці за роботу в нічний час;
• оплата праці за час простою, який мав місце не з вини працівника;
• оплата праці при виготовленні продукції, яка виявилася бракованою не з вини працівника;
• оплата праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата щорічних відпусток;
• оплата праці за час виконання державних обов'язків;
• оплата праці для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, на медичне обстеження в медичний заклад;
• оплата праці для переведених працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу;
• оплата праці співробітників, тимчасово переведених на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю;
• оплата праці за час переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Підстави і умови здійснення відрахування

Крім імперативної вимоги щодо своєчасної виплати працівникам заробітної плати не нижче, ніж встановлена законом, в законодавстві України міститься також і загальне правило, згідно з яким забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Проте, у цього правила бувають винятки. Наприклад, із заробітної плати можуть провадитись відрахування для оплати аліментів, які працівник зобов'язаний виплачувати за рішенням суду, або для повернення роботодавцеві зайво виплачених сум внаслідок рахункової помилки. При таких обставинах трудовим законодавством встановлено обмеження як з підстав, так і за розміром відрахувань з заробітної плати.

Відрахування (стягнення) - це та частина нарахованої працівнику заробітної плати відповідно до штатного розкладу та встановлених норм, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими коштами відповідно до законодавства. Нерідко роботодавець використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством.

Існує три види відрахувань:

1. Ті, що здійснюються для держави (податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок і т.п.).
2. Ті, що здійснюються з метою забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами (наприклад, аліменти або інші виплати за виконавчими документами).
3. Ті, що здійснюються з метою покриття заборгованості підприємству, на якому працює співробітник.