Утворення юридичних осіб та їх ліквідація

На сьогоднішній день практично кожна особа чула про поділ суб’єктів права на фізичних та юридичних осіб (далі - ЮО) і про різницю між ними. В свою чергу поділ ЮО здійснюється за різними критеріями, зокрема найпопулярнішими є поділ за:

• метою діяльності (комерційні, некомерційні);
• можливістю брати участь в управлінні (установи, товариства);
• порядком створення (публічного, приватного права);
• іншими критеріями поділу.

У даній статті ми детально оглянемо види припинення діяльності юридичних осіб, а саме – види їх ліквідації. Але, на нашу думку, видається дещо недоцільним обговорення видів припинення ЮО без елементарних основ щодо утворення тих же юридичних осіб.

Трохи про види утворення юридичних осіб

Серед загальновизнаних способів утворення юридичних осіб у цивільному праві можна виокремити три основних: дозвільний, розпорядчий та нормативно-явочний. Хотілося б коротко охарактеризувати кожен із них. Дозвільний порядок вирізняється тим, що на створення ЮО є необхідним отримання дозволу відповідного підприємства чи державного органу. Стосовно розпорядчого способу утворення можна сказати, що саме він був типовим при створенні державних ЮО і мав місце при безпосередньому вираженні волі власника майна або його представника, тобто внаслідок розпорядження. Звідси і пішла назва вищезгаданого способу утворення. Останній спосіб утворення – нормативно-явочний – іноді називають реєстраційним. Назва говорить сама за себе: він поширений у ситуації, коли ЮО створюється відповідно до вимог, що закріплюються законодавцем. Як наслідок, державний орган не має права відмовити ЮО у державній реєстрації.

Детальніше про види припинення

Тепер настав час поговорити власне про види припинення юридичних осіб. Насамперед, хотілося б зазначити, що ліквідація - це не єдиний спосіб припинення існування ЮО. Крім ліквідації також є реорганізація. Але між ними є суттєві відмінності, які ми зараз обговоримо. Процедура ліквідації детально описана у Цивільному кодексі України (далі – ЦК України), Господарському кодексі України та законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». У статті 104 ЦК України йдеться про види припинення ЮО, а саме про злиття, приєднання, поділ чи перетворення та безпосередньо ліквідацію. Відмінність між ліквідацією та вищеназваними способами полягає у тому, що ці випадки передбачають передачу майна, прав та обов’язків даної юридичної особи юридичним особам-правонаступникам, чого не відбувається при ліквідації.

Порядок ліквідації та випадки, у яких її застосовують

На сьогодні немає законодавчого визначення поняття «ліквідація», є лише визначення стосовно процедури банкрутства у законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до статті 110 ЦК України ЮО може бути ліквідована у декількох випадках, визначених законом, а саме:

• за рішенням її учасників або органу, уповноваженого на це;
• за рішенням суду.

Звичайно, сам перелік підстав детальніше конкретизується у ЦК України, але навіть виходячи з цього ми можемо зробити висновок, що юридична особа може бути ліквідована у добровільному або примусовому порядку. Якщо досліджувати самі підстави для ліквідації, то серед них можна назвати:

• закінчення строку, на який створювалася ЮО;
• досягнення мети, яка була поставлена при створенні;
• визнання судом недійсною державної реєстрації ЮО через допущені при її утворенні порушення, які не можуть бути усунені.

Даний перелік не є вичерпним, тому що сам закон передбачає також інші підстави для ліквідації.

Говорячи про порядок ліквідації, не можна не зазначити, що він детально визначений у Цивільному та Господарському кодексах України. Але єдиного документа, який би регламентував цей порядок, поки що немає. Різні етапи ліквідації регулюються окремими законодавчими актами. Крім того, внутрішній порядок ліквідації має передбачатися в установчих документах.

Очевидним є те, що ліквідація має своїм початком прийняття відповідного рішення про ліквідацію власником або уповноваженим органом. Важливим також є те, що товариству перед ліквідацією слід вийти зі складу всіх господарських товариств, засновником яких воно є, інакше це унеможливлює його ліквідацію як юридичної особи. Також є відмінності у прийнятті рішення про ліквідацію залежно від організаційно-правової форми.

Наступним етапом є створення ліквідаційної комісії власником або іншою особою, яка прийняла відповідне рішення. Далі знову ж таки цей суб’єкт встановлює строки ліквідації і її порядок, а також строк пред’явлення вимог кредиторів. Законодавчо визначено, що він не може бути меншим, ніж два місяці, та не більшим, ніж шість місяців, з моменту оголошення рішення про ліквідацію. Потім ліквідаційна комісія має виконати свої обов’язки, а саме повідомити про дане рішення у пресі, також озвучити строки і порядок ліквідації тощо. Після цього традиційно слідує інвентаризація і вноситься запис до ЄДР. Лише після здійснення всіх перелічених дій юридична особа буде позбавлена відповідного статусу.

Як бачите, процедура ліквідації – вельми непроста і потребує грамотного виконання, тому перед тим, як братися за неї, радимо Вам проконсультуватися із кваліфікованими юристами-професіоналами, які допоможуть в найшвидший строк досягти бажаного результату.