Складання заповіту: що буде якщо не скласти заповіт

Рано чи пізно, практично кожен з стикається з тим, що хтось із родичів вмирає, і це дає початок процесу, який часто вносить суперечки між родичами - спадкування. Для мінімізації шансів виникнення конфлікту щодо розподілу майна в майбутньому між живими родичами існує можливість складання заповіту.

Що таке спадок?

Спадкування - це перехід майна, прав та / або обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Як і коли скласти заповіт?

Заповіт може бути складено виключно за життя людини, яка вирішила розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті, але вступає воно в силу тільки після його смерті. Складаючи заповіт, спадкодавець розпоряджається своїм майном на випадок своєї смерті.

Важливо відзначити, що спадкодавець може самостійно визначати коло спадкоємців, що і кому саме буде належати, в будь-який час доповнювати / змінювати / скасовувати вже нотаріально завірений заповіт, а також складати новий заповіт необмежену кількість разів.

При цьому дійсним буде останній заповіт за датою. Заповіт, який складено пізніше може скасовувати попередній заповіт повністю або частково (мається на увазі що такий заповіт може скасовувати ту частину попереднього заповіту в якій він йому суперечить).

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і дати його складання, а також має бути особисто підписаний спадкодавцем.

Заповіт обов'язково має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, яким надано такі повноваження законодавством:

Хто крім нотаріуса може засвідчувати заповіт і за яких обставин?

Посадовими особами, яким надано повноваження посвідчення заповіту крім нотаріусів є:

- головний лікар (заступник) - якщо спадкодавець знаходиться в лікарні або іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, або проживає в будинку для літніх людей та інвалідів;

- капітан судна - якщо спадкодавець знаходиться під час плавання на морському / річковому судні;

- начальник експедиції - якщо спадкодавець знаходиться в пошуковій або іншій експедиції;

- командир (начальник) військової частини (установи і т.п.) - якщо спадкодавець є військовослужбовцем, в пунктах дислокації, де немає нотаріусів, це стосується складання заповіту членами сім'ї військовослужбовця;

- начальник установи виконання покарань, начальник слідчого ізолятора - якщо спадкодавець там знаходиться;

- службова особа відповідного органу місцевого самоврядування (наприклад, секретарем сільради) - якщо спадкодавець знаходиться в населеному пункті, де немає нотаріуса (крім секретного заповіту).

Важливо відзначити, що засвідчені іншими посадовими особами заповіти обов'язково завіряються при свідках і прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами. Свідками, які засвідчують заповіт, не можуть бути родичі та особи в чиїх інтересах складається заповіт, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Недотримання цієї умови призведе до нікчемності даного документа, тобто за фактом заповіт буде недійсним і не матиме ніяких юридичних наслідків.

Що робити, якщо спадкодавець не може самостійно підписати заповіт?

Якщо спадкодавець не може самостійно підписати заповіт, наприклад, у зв'язку з фізичними каліцтвами, за його дорученням заповіт може підписати інша людина, при цьому в самому заповіті робиться позначка про причини чому спадкодавець не може підписати заповіт самостійно. Важливо відзначити, що заповіт не може підписати людина на чию користь він складений. Також ні людина, яка підписала заповіт замість спадкодавця, ні нотаріус чи інша уповноважена посадова особа не мають права розголошувати ні сам факт складання заповіту, ні його зміст.

Важливо скласти заповіт таким чином, щоб було зрозуміло кому саме і яке майно буде належати.

Особи, які в будь-якому випадку мають право на обов'язкову частку спадщини

Інтереси таких осіб захищає держава:

- малолітні і неповнолітні діти спадкодавця;

- повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

- непрацездатні вдова (вдівець) спадкодавця;

- непрацездатні батьки спадкодавця.

Зазначені вище особи мають право на ½ частини, яка належала б їм при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).

Що можна заповідати і за яких умов?

Заповіт складається щодо всього майна спадкодавця або його частини. Якщо заповіт складається на користь кількох спадкоємців, то необхідно вказати хто і в якій частці буде володіти майном.

Якщо раптом у спадкодавця буде ще якесь майно, яке не зазначено в заповіті, то таке майно підлягає спадкуванню за законом.

У заповіті можна вказати умову, при виконанні якої спадкоємець зможе отримати майно (наприклад, народження дитини, весілля або отримання вищої освіти). Окрім цього в заповіті можна вказати інші немайнові розпорядження (наприклад, де спадкодавець хоче, щоб його поховали).

Особи, які не мають права спадкування:

- особи, які вчинили замах на життя спадкодавця або кого-небудь з можливих спадкоємців, або навмисне позбавили їх життя;

- особи, які перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести в нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

- особи, які ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (якщо це буде встановлено за рішенням суду).

Особливості заповіту подружжя

Подружжя можуть скласти спільний заповіт, але тільки на майно, яке перебуває у їхній спільній сумісній власності. У разі складання подружжям спільного заповіту частка у спільній сумісній власності після смерті одного з подружжя переходить до того, хто його пережив. У разі смерті останнього з подружжя спадщина переходить до осіб, зазначених ними в заповіті.

Важливо відзначити, що відмовитися від такого заповіту можливе лише за життя обох подружжя. Якщо ж один з подружжя помер - нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного в заповіті.

Що станеться, якщо не скласти заповіт?

Якщо заповіт складено не було, то в спадок вступлять спадкоємці, які визначаються законом. Законодавством України передбачено п'ять черг спадкоємців за законом. Якщо хтось із попередньої черги спадкоємців відсутній, тоді право на спадкування отримує наступна черга. Розглянемо детальніше кожну з черг спадкоємців за законом:

1) діти, дружина / чоловік, а також батьки.

2) рідні брати і сестри, дідусь і бабуся.

3) рідні тітка і дядько.

4) особи, які до моменту відкриття спадщини проживали з померлим в одній сім'ї не менше п'яти років

5) інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, і утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше п'яти років отримував від нього матеріальну допомогу, яка була для нього основним або єдиним джерелом засобів до існування).

Наостанок важливо зазначити, що як при спадкуванні за заповітом, так і при спадкуванні за законом до спадкоємців переходять не тільки права, пов'язані з спадковим майном, а й обов'язки (наприклад, борги). Так, при спадкуванні майна, що знаходиться в кредиті, успадковується не тільки право власності на таке майно, а й обов'язок сплатити цей кредит. У зв'язку з цим законом передбачено право спадкоємця на відмову від спадщини. Допускається тільки повна відмова від спадщини (відмовитися від обов'язків, але прийняти права неможливо).