Прийняття спадщини: що робити і куди звертатися

Мабуть, багато хто із нас рано чи пізно стикається з тим, що хтось із близьких родичів вмирає, і ми стаємо претендентами на отримання в спадок рухомого або нерухомого майна, яке належало померлому.

Отже, що ж таке «спадкування» і хто на нього має право крім найближчих родичів

Спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Якщо спадкоємці за заповітом відсутні або не приймають спадщину, то спадкоємці за законом одержують право, на вступ у спадок. Законодавством України передбачено п'ять черг спадкоємців за законом. Якщо представники однієї черги відсутні або відмовилися від спадщини, тоді право на спадкування отримують представники наступної черги. Розглянемо детальніше кожну з черг спадкоємців за законом:

1) діти, дружина / чоловік, а також батьки.

2) рідні брати і сестри, дідусь і бабуся.

3) рідні тітка і дядько.

4) особи, які до моменту відкриття спадщини проживали з померлим в одній сім'ї не менше п'яти років

Слід зазначити, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише дружина (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати також інші особи, якщо вони разом проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, падчерка і пасинок. Також це можуть бути інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї. Однак, до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживало разом зі спадкодавцем, але було в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

5) інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, і утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна людина, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше п'яти років отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була для нього основним або єдиним джерелом засобів до існування).

Що таке спадкування за правом представлення?

Якщо особа, яка мала б право прийняти спадщину за законом, помре до відкриття спадщини, окремі його родичі можуть успадкувати ту частку, на яку зазначена особа мала б право, якби було живою (спадкування за правом представлення), а саме:

• внуки, правнуки спадкоємця - частина їх матері, батька, бабусі, дідуся;
• прабабуся, прадідусь - частина їх дітей (бабусі, дідуся спадкодавця);
• племінники спадкодавця - частина матері, батька (сестри, брата спадкодавця);
• двоюрідні брати і сестри спадкодавця - частина матері, батька (тітки, дядьки спадкодавця).

Що таке обов'язкова частка в спадщині і кому вона належить?

Потрібно мати на увазі, що в разі наявності заповіту, деякі особи все одно будуть мати право на частку у спадщині, а саме:

• малолітні діти;
• неповнолітні діти;
• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
• непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Вищевказані особи приймають половину частки спадщини, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Що значить спадкова трансмісія і коли вона застосовується?

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). При цьому такі спадкоємці повинні прийняти спадщину в термін, що залишився, а якщо такий строк менше трьох місяців, то він збільшується до трьох місяців. Крім того, якщо один із спадкоємців за заповітом помре до відкриття спадщини, то частка, яку він мав успадкувати, успадковується спадкоємцями за законом, а не іншим спадкоємцем за заповітом.

Що входить до складу спадщини?

Спадкоємці успадковують всі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві, крім:

• Особистих немайнових прав, тобто тих, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
• Прав на участь у товариствах та прав членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх статутними документами.
• Прав на відшкодування шкоди, яке було заподіяно каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
• Прав на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
• Прав і обов'язків особи як кредитора або боржника, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, і які, в зв'язку з цим, не можуть бути виконані іншою особою або на користь іншої особи.

Важливим аспектом прийняття спадщини є те, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому спадкоємець, який бажає прийняти спадщину після смерті спадкодавця, зобов'язаний подати письмову заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Законодавством України не передбачена можливість подання такої заяви представником спадкоємця за дорученням.

Спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Для цього йому потрібно подати відповідну заяву нотаріусу (в сільських населених пунктах - уповноваженому на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини). Крім цього, відмова від прийняття спадщини може бути заявлена на користь іншої особи. Однак, спадкоємець за заповітом може відмовитися тільки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом - на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від черги.

Куди звертатися для отримання спадщини, в який строк і які документи для цього потрібні?

Заяву про прийняття спадщини (за заповітом) слід подати державному чи приватному нотаріусу протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Спадкоємець, який не подав вчасно заяву і не проживав постійно разом зі спадкодавцем, вважається таким, який не прийняв спадщину. Для поновлення строку для прийняття спадщини йому необхідно запитувати дозвіл інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або звертатися до суду з відповідним позовом.

Відносно документів, які слід подати нотаріусу, то їх перелік виглядає так:

• Свідоцтво про смерть спадкодавця.
• Паспорт громадянина України (або ID картка спадкоємця).
• Картка платника податків (довідка про присвоєння ідентифікаційного номера) спадкоємця.
• Довідка про останнє зареєстроване місце проживання померлого в день його смерті. Варто зазначити, що така довідка не подається, якщо місце проживання спадкодавця було зареєстровано в зоні проведення антитерористичної операції або в Автономній Республіці Крим.
• Документи, які підтверджують родинні зв'язки з померлим.
• Заповіт (якщо такий є).

Будьте пильні, нотаріус (уповноважена особа сільської ради) не має права вимагати інші документи. Спадкоємець за бажанням може подати документи, які підтверджують родинні зв'язки з померлим, заповіт померлого (якщо такий є) і т.п. Якщо у Вас немає всіх необхідних документів, а термін для прийняття спадщини вже закінчується, то Ви можете відправити заяву про прийняття спадщини поштою. Але пам'ятайте, що Ваш підпис на цій заяві обов'язково повинен бути нотаріально засвідчений.