Порядок повернення майна, вилученого під час обшуку

Обшук є процесуальною дією, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Загальні положення про проведення обшуку і вилучення майна

Обшук повинен проводитись на підставі ухвали слідчого судді. В ухвалі обов’язково зазначаються речі, документи, для виявлення яких проводиться обшук.

Сьогоденна практика демонструє, що в багатьох випадках слідчі судді часто зазначають в ухвалі нечіткі формулювання переліку майна, дозвіл на вилучення якого, надається ухвалою слідчого судді. Наприклад, в ухвалі суду може бути зазначено, що надано дозвіл на вилучення комп’ютерної техніки на якій міститься інформація про кримінальне правопорушення, однак слідчий вилучає всю комп’ютерну техніку, наявну у приміщенні в якому проводиться обшук. Отже, майно, що не входить до переліку того, що прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, вважається тимчасово вилученим майном.

Під час проведення обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення слідчий, прокурор зобов’язаний скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

На майно, яке було тимчасово вилучене, обов’язково повинен бути накладений арешт. Накладення арешту здійснюється слідчим або прокурором, шляхом подання клопотання до слідчого судді, яке повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Що робити, якщо слідчий протягом 48 годин не подав клопотання до слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна

В цьому випадку бездіяльність слідчого може бути оскаржена, шляхом подання скарги у порядку передбаченому статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Скарга подається слідчому судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Скарги подані в порядку ст. 303 КПК України розглядаються слідчим суддею протягом сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги. За результатами розгляду скарги, за умови доведення факту, що ухвалою про обшук не було надано дозволу на вилучення такого майна, суд має право постановити ухвалу про зобов’язання слідчого повернути тимчасове вилучене майно.

Що робити, якщо слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна

Суд зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше двох днів, з дня його надходження. Слідчий суддя може задовільнити клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, якщо дійде такого висновку: (1) майно зберегло на собі сліди злочину та може бути використано у якості речового доказу; (2) майно підлягає спеціальній конфіскації; (3) майно може бути конфісковано у юридичної особи; (4) майно арештовується для забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, заданої кримінальним правопорушенням. Варто звернути увагу, що лише з метою збереження майна як речового доказу, арешт може бути накладений на майно особи, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого.

Суд повинен відмовити в задоволенні клопотання слідчого, якщо дійде висновку про відсутність підстав для арешту тимчасово вилученого майна. Таким чином, на стадії розгляду клопотання про арешт, необхідно довести, відсутність підстав вважати, що майно може бути використано у якості речового доказу.

У випадку задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слід розглянути два способи скасування арешту, а саме:

- клопотання про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України;

- подання апеляційної скарга на ухвалу слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого суді подається безпосередньо до апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту проголошення ухвали. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. За результатами розгляду, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями скасувати ухвалу про арешт майна, якщо дійде висновку про відсутність підстав для його накладення.

Клопотання про скасування арешту майна, у порядку ст. 174 КПК України, подається слідчому судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Арешт майна може бути скасовано якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У разі відмови у задоволенні клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, в силу вимог статті 169 КПК України.

У випадку, якщо слідчим суддею не було прийнято рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна протягом сімдесяти двох годин, слідчий зобов’язаний повернути тимчасово вилучене майно, відповідно до вимог ч. 6 ст. 173 КПК України. Якщо ж слідчим не дотримано обов’язку повернення тимчасово вилученого майна, то бездіяльність слідчого оскаржується у порядку передбаченому статтею 303 КПК України.