Особливості дачі показань у кримінальному процесі

Особливості дачі показань у кримінальному процесі

Передбачене Конституцією України право особи на відмову від дачі показань щодо себе, членів своєї сім'ї і близьких родичів діє у всіх правовідносинах, де можливе застосування допиту з метою отримання інформації, а також відомостей для подальшого правильного вирішення справи або відкриття провадження. Від процесуального положення залежить, чи зобов'язаний давати показання суб'єкт чи ні, це його право або ж обов'язок.

Хто може відмовитися від дачі показань

В юридичній науці тривалий час обговорювалося питання про так званому імунітет особи, яке дає свідчення і роз'яснення по справі, тобто його безумовному або обмеженому звільненні від обов'язку давати свідчення. Можна виділити три групи осіб з так званим імунітетом:

1. особи, яких заборонено допитувати як свідків;
2. особи, які мають право відмовитися від дачі показань;
3. особи, які можуть відмовитися відповідати на окремі питання.

До першої категорії відносяться:

• захисник підозрюваного, обвинуваченого або підсудного – про обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника;
• адвокат, представник професійного комітету або іншої громадської організації – про обставини, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням функцій представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
• особи, які в зв'язку зі своїми фізичними або психічними вадами нездатні правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них показання;
• професійні судді, народні депутати і присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті з питань, які виникли в процесі прийняття рішення або вироку.

Що стосується тих осіб, які мають право відмовитися відповідати на всі питання і давати показання, то дане питання також передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України. Дача або не дача свідчень і роз'яснень є їх правом. Також вони не несуть відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань. Таке право поширюється на підозрюваного, обвинуваченого і підсудного.

До третьої категорії можна віднести будь-яку людину, незалежно від раси, кольору шкіри, національності і т.п., якщо ті відомості, які він знає, стосуються безпосередньо його самого, або тих осіб, які є членами його сім'ї та близькими родичами відповідно до чинного законодавства.

Кримінальний процесуальний кодекс України говорить, що близькі родичі і члени сім'ї це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадід, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Процедура проведення допиту

Якщо ви отримали повістку до слідчого, то краще у нього з'явитися якомога швидше і добровільно. В іншому випадку, якщо у вас немає поважної причини, то до вас може бути застосований привід через органи внутрішніх справ. Перед початком допиту слідчий попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і за відмову від дачі показань. Особа, яку допитують, має уважно стежити за тим, чи не порушуються його права в процесі допиту. Нагадаємо, що ви можете звернутися до адвоката для даної процедури, адже хто, як не адвокат зможе найкраще проконтролювати законність дій слідчого. Якщо ж показання були надані під репресивним впливом слідчого, що порушує ваші права під час допиту, то такі дані втрачають доказову силу і не можуть служити доказами в суді при розгляді справи. Наприклад, не можна вважати доказами факти, які надав свідок, якщо його перед допитом всупереч вимозі не попередили про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і дачу завідомо неправдивих показань. Можуть перестати мати значення результати допиту, якщо не були дотримані всі запропоновані законом умови його виробництва.

При проведенні допиту забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї. Питання, що ставляться свідку, повинні бути сформульовані чітко і грамотно, в доступній для нього формі. При цьому вони повинні виключати будь-які натяки з боку слідчого. Всі свідчення свідка фіксуються в протоколі допиту, складеного слідчим дотримуючись вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Злісне ухилення свідка від явки за викликом слідчих органів або суду може отримувати прояв, наприклад, в систематичній неявці без поважних причин після вручення йому повісток, в зміні або приховуванні місця свого проживання, в поданні фіктивних документів про хворобу. Якщо ухилення свідка від явки за викликом не є злісним, до нього може бути застосований привід і накладено грошове стягнення. Кримінальну відповідальність за відмову давати показання свідок несе лише тоді, коли у нього була можливість їх дати, але він не захотів зробити це.