Форми господарських товариств: роз’яснення юриста

Сучасна молодь, отримавши вищу освіту, досить часто не може влаштуватися на роботу, тим паче за спеціальністю, або ж знайти роботу, яка б достойно оплачувалася. Багато осіб, не лише серед молоді, планують для отримання доходу створити власну справу

Проте будь-яка справа потребує правильного юридичного оформлення: укладання низки документів, здійснення державної реєстрації тощо. Одним із варіантів здійснення підприємницької діяльності є створення господарського товариства.

Цивільне законодавство визначає господарські товариства як різновид юридичної особи, статутний капітал якої поділено на частки. Крім того, законодавець чітко визначив, у яких формах створюються господарські товариства, а також їхні особливості.

Форми господарських товариств

Для створення господарського товариства перш за все його учасники визначають найбільш суттєві ознаки такого товариства, що є прийнятними для визначеного виду підприємницької діяльності та самих учасників.

Визначивши особливості майбутнього господарського товариства, слід обрати одну з передбачених законодавством форм.

Закон встановлю 5 форм господарських товариств:

• товариство з обмеженою відповідальністю;
• акціонерне товариство;
• товариство з додатковою відповідальністю;
• повне товариство;
• командитне товариство.

Відповідальність за зобов’язаннями учасників господарських товариств залежно від форми

Кожна форма господарських товариств має свої особливості, в тому числі щодо відповідальності, яку несуть учасники товариства за його зобов’язаннями.

Найбільш розповсюдженою формою господарського товариства, яка активно використовується представниками українського бізнесу, є товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено ТОВ).

Підприємці віддають перевагу саме товариству з обмеженою відповідальністю, адже його учасники у разі виникнення заборгованості несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства лише в межах вартості своєї частки в статутному капіталі. Навіть якщо розміру статутного капіталу не вистачає для покриття усієї заборгованості товариства, законодавством не передбачається звернення стягнення на майно, що є приватною власністю учасників товариства.

Дуже схожим на товариство з обмеженою відповідальністю за порядком створення, управління, можливим складом учасників є товариство з додатковою відповідальністю. Проте всі учасники такого товариства несуть додаткову відповідальність власним майном в обумовлених та закріплених в установчих документах частках, що є рівними для всіх учасників.

Деякі спільні риси, пов’язані з відповідальністю учасників за зобов’язаннями товариства, спостерігаємо у товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерного товариства. Акціонерне товариство – це одна з форм господарського товариства, статутний капітал якого поділений на акції однакової номінальної вартості. Корпоративні права на частку в статутному капіталі акціонерного товариства посвідчуються акцією.

Учасники акціонерного товариства не несуть відповідальності за зобов’язаннями такого товариства, а ризик збитків, як і учасники товариства з обмеженою відповідальністю, несуть у межах вартості своїх часток у статутному капіталі, тобто у межах вартості своїх акцій.

Значно відрізняється відповідальність учасників повного та командитного товариств. Так, всі учасники повного товариства несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями свого товариства усім своїм майном.

Учасники командитного товариства поділяються на два види, залежно від якого визначається розмір відповідальності: повні учасники, що несуть додаткову відповідальність усім належним їм майном, та вкладники, відповідальність яких обмежується розміром внесеного ними вкладу.

Установчі документи господарських товариств

Кожне господарське товариство незалежно від форми повинно мати установчі документи, тобто нормативні акти локального характеру, що містять основні засади створення товариства, його функціонування та управління, порядок розподілу прибутку тощо. Від форми господарського товариства залежить лише вид установчих документів.

Повне та командитне товариства створюються і діють на підставі засновницького договору. Засновницький договір повного товариства підписується всіма учасниками, а командитного – усіма повними учасниками. В обох випадках засновницький договір повинен містити відомості про складений капітал товариства, а також все, що з ним пов’язано: розмір, склад, строк внесення тощо.

Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також акціонерне товариство створюються й діють на підставі статуту.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю, крім інформації про статутний капітал, обов’язково повинен визначати органи управління та порядок прийняття ними рішень, а також порядок формування резервного фонду. Детальніше ознайомитися з особливостями створення товариства з обмеженою відповідальністю можна на нашому сайті.

У статуті акціонерного товариства має бути визначено, зокрема, кількість акцій, їх номінальну вартість та права акціонерів.

У разі виникнення труднощів з обранням форми господарського товариства, складанням установчих документів чи державною реєстрацією необхідно звернутися до юриста за правовою допомогою.

На нашому сайті також можна самостійно створити статут товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно лише перейти за посиланням.