Допомога при народженні дитини: підстави припинення виплати

Все частіше ми чуємо, що Україна перебуває в стані  демографічної кризи. Це означає, що смертність в державі значно перевищує народжуваність і негативно впливає на економічний розвиток країни в цілому. Аби стимулювати процес підвищення народжуваності, держава встановлює низку гарантій та соціальних допомог для сімей з дітьми, вагітних жінок тощо. Так, кожна родина, в якій народжується дитина, має право на оформлення допомоги при народженні дитини.

До липня 2014 року розмір допомоги, що виплачувався державою при народженні дитини, залежав від кількості дітей в сім’ї, тобто на кожну наступну дитину сума допомоги зростала. Крім того, якщо мама або інший член родини перебували у відпустці по догляду за новонародженою дитиною до досягнення нею трирічного віку, так званій декретній відпустці, та фактично здійснювали догляд за новонародженою дитиною, то така особа отримувала додаткову допомогу для догляду за дитиною.

Проте у липні 2014 року соціальна допомога сім’ям з дітьми зазнала значного реформування. Допомога при народженні та допомога по догляду за дитиною були об’єднані в одну виплату, яка закріплена в законодавстві як допомога при народженні дитини. Наслідком такого реформування стало те, що допомога по догляду за дитиною більше не призначається, тобто вона виплачувалася лише тим, кому вона вже була призначена до набрання чинності законодавчих змін. Також розмір допомоги при народженні дитини визначений як чітко фіксована сума, яка не залежить від кількості дітей. Тобто за кожну наступну дитину виплачується однакова сума, а саме 41 280 гривень.

Нова допомога при народженні дитини, яка призначається сьогодні, хоч і є сталою сумою, однак вона виплачується не одразу. Закон передбачає, що родина одноразово отримує 10 320 гривень, а залишок суми розбивається на наступні 36 місяців. Фактично, особа, що здійснює догляд за дитиною, щомісяця отримує лише 860 гривень. Інших допомог чи виплат на дитину не передбачено.

Слід звернути увагу, що важливою особливістю допомоги по догляду за дитиною було те, що вона виплачувалася, лише якщо мама чи інший член сім’ї, що фактично здійснює догляд за дитиною, перебуває у декретній відпустці. Якщо ж зазначена особа переривала цю відпустку та виходила на роботу, то виплата допомоги по догляду припинялася. Незважаючи на те, що реформована допомога при народженні дитини вважається таким собі поєднанням допомог при народженні та по догляду за дитиною, при перериванні відпустки по догляду за дитиною  виплата нової допомоги не припиняється.

Крім того, зазначимо, що закон встановлює перелік підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини,зокрема:

• позбавлення батьків батьківських прав;
• відібрання дитини у батьків;
• влаштування дитини до закладів, що здійснюють повне державне утримання такої дитини;
• припинення опіки над новонародженою дитиною;
• нецільове використання коштів, що виплачуються на дитину.

Закон, крім зазначених вище підстав припинення виплати допомоги, визначає ще одну, а саме – у разі виникнення інших обставин. Однак у липні 2016 року ця підстава визнана неконституційною, тобто такою, що не відповідає Конституції України, а отже, не може бути застосована органами соціального захисту для припинення виплати допомоги. Відтак перелік підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини є вичерпним.

Справді, така підстава, як виникнення інших обставин, є досить розмитою і дає поштовх для маніпуляцій виплатою з боку державного органу та зловживання владою при прийнятті рішення про припинення виплати державної допомоги.

Отже, норма закону, що визнана у встановленому порядку неконституційною, не може бути застосована, а отже, всі отримувачі допомоги при народженні дитини, виплата яким була припинена за цією підставою, мають право на відновлення виплати.

На жаль, механізм автоматичного відновлення виплат не передбачений, і для захисту свого права особа має звернутися до суду. Моментом, з якого може бути відновлено виплату допомоги при народженні дитини, є момент набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, що визнав норму закону неконституційною.

Для звернення до суду необхідно проконсультуватися з юристом щодо можливості відновлення особі виплати за наявності сукупності таких умов.

По-перше, виплата була припинена з огляду на інші обставини, крім тих, що чітко визначені законом.

По-друге, особа мала б отримувати виплати після визнання вказаної норми неконституційними, тобто строк отримання коштів не закінчився. Саме за наявності цих умов особа зможе захистити свої права та отримати належні їй виплати.