Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється наступне.
Щодо можливості невістки претендувати на квартиру зазначимо таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 57 Сімейного кодексу України майно, набуте за час шлюбу чоловіком на підставі договору дарування, є його особистою приватною власністю. Тим більше, оскільки майно набуте Вашим сином до шлюбу, воно однозначно є майном на праві особистої приватної власності. Таким чином, режим права спільної сумісної власності подружжя на це майно-дарунок поширюватися не буде, і дружина, в свою чергу, теж не буде на нього претендувати, якщо у майбутньому чоловік не укладе з нею відповідний шлюбний чи інший договір.
Щодо реєстрації місця проживання невістки (так званої прописки).
Правила та підстави реєстрації місця проживання особи встановлено у р. ІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженому наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077. В даному Порядку визначено, що серед документів, які необхідні для реєстрації місця проживання, є документ, що підтверджує право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї на реєстрацію місця проживання. Тобто бажання невістки зареєструвати місце проживання не може бути достатньою підставою такої реєстрації, на це необхідна згода власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї на реєстрацію місця проживання. Однак слід зауважити, що реєстрація місця проживання (прописка) ніяким чином не впливає на право власності на квартиру (частину квартири).
В той же час важливо вказати: після того, як особу вже буде зареєстровано за місцем проживання, зняти її з реєстрації без її згоди буде вкрай важко (в тому числі із зверненням до суду потрібно вирішувати питання), тому враховуйте цей момент. Дана обставина пов’язана із положеннями Цивільного кодексу України (ст. 310), відповідно до якого фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом. Для обґрунтування виселення особи та зняття її з реєстрації буде необхідно доводити вчинення такою особою дій, які передбачені ст. 116 ЖК УРСР (діє сьогодні): якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Як впливає проживання батьків за різними адресами на реєстрацію місця проживання дитини.
Відповідно до вказано вище Порядку відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.
При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Після отримання паспорта дитиною в неї не виникає автоматичного обов’язку зміни місця реєстрації, зняття та реєстрація відбуваються на загальних підставах, які описано в Порядку.
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: