Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення і повідомляється таке.
Підстави нарахування. Нараховується заборгованість за використання водопостачання та водовідведення лише на підставі договору (або за законом) і показників лічильника (якщо такий є в наявності). Показання свідків (сусідів) не є належним доказом.
Хоча в частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, однак відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства та умов договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, відповідно до зазначених норм закону споживачі зобов'язані сплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах в рамках перегляду справи № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Суд вказав на те, що споживач відповідно до законодавства та умов договору має право одержувати вчасно та відповідної якості послуги. Так само на законодавчому рівні передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. З цього випливає висновок, що споживачі зобов'язані сплатити комунальні послуги, якщо вони фактично скористалися ними. Відсутність договору як такого не може бути підставою для звільнення боржника від оплати послуг в повному обсязі.
Позовна давність. Цивільним кодексом України визначено загальний строк позовної давності - три роки.
У той же час Цивільним кодексом передбачається, що перебіг строку позовної давності переривається в разі:
1) вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (наприклад, часткове повернення боргу, лист з проханням про відстрочку повернення боргу тощо);
2) у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників;
3) у разі пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Стягнення заборгованості. В судовому порядку можуть присудити тільки стягнути з Вас борг. Як захід забезпечення позову в суді можуть накласти арешт на майно (але не в Вашому випадку).
Примусове виконання судових рішень здійснюється органами державної виконавчої служби, а вони і стягують за рахунок реалізації майна.
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на грошові кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах в депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника.
Стягнення на доходи здійснюється без перевірки майнового стану боржника, якщо сума боргу не перевищує трьох розмірів мінімальних заробітних плат, в інших випадках стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках в банках або інших фінансових установах, за відсутності або недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі сум, що підлягають стягненню, або за письмовою заявою стягувача.
У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташована це житло, не здійснюється. У такому випадку державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Висновок. Ви можете звернеться в водоканал із заявою про те, щоб перерахували суму заборгованості, навести доводи того, що водні комунікації знаходились в непридатному стані, користування послугами не відбувалося. Вони зобов'язані розглянути Вашу заяву. Потім можете укласти договір реструктуризації (узгодити щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів).
Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: