Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

І. Щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання в 2017 році

Конституція України гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Право без обмежень здійснювати діяльність, яка не заборонена законодавством і не суперечить йому, становить один із визначальних принципів господарювання.

При цьому держава відповідно до статті 42 Конституції України захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Контроль та нагляд з боку держави за діяльністю господарюючих суб’єктів, за дотриманням ними норм і приписів законодавства, правил та стандартів, якістю виробленої продукції та наданих послуг є одним з важливих заходів у реалізації завдань та функцій держави.

Наразі діє мораторій на планові та позапланові заходи щодо перевірки бізнесу.

Але по суті перелік органів, на які мораторій не поширюється, настільки значний, що нівелює всю необхідність його існування.

Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1728) з 01.01.2017 до 31.12.2017 запроваджено мораторій на проведення органами держнагляду (контролю) планових та позапланових заходів зі здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Виняток становлять позапланові заходи, які здійснюються органами держнагляду (контролю) з таких підстав:

1) на підставі обґрунтованого звернення фізособи про порушення госпсуб'єктом її законних прав (проводиться за погодженням Державної регуляторної служби (далі — ДРСУ));

2) за письмовою заявою госпсуб'єкта до відповідного органу держнагляду (контролю) про здійснення заходу держнагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю госпсуб'єкта.

До 31.12.2017 припиняється дія Закону України від 23.02.2012 № 4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». Зокрема, знято обмеження з перевірок органами санітарного контролю, Держпраці, органами соцзахисту та Держспоживзахисту «спрощенців» (юросіб та ФОП), які не є платниками ПДВ та діяльність яких не належить до високого ступеня ризику, згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про держнагляд, Закон), а ПФУ — «спрощенців» (юросіб та ФОП) зі середнім ступенем ризику від провадження госпдіяльності. «Спрощенців» у 2017 р. перевірятимуть за загальними нормами Закону про держнагляд з урахуванням приписів Закону № 1728 щодо мораторію на перевірки у 2017 році.

Так, дія Закону № 1728 не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України.

На всі інші органи держнагляду дія Закону № 1728 поширюється.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон № 1726) змінено як форми держнагляду (контролю), так і перелік органів, які мають або не мають дотримуватися положень Закону про держнагляд.

Так, форми держнагляду (контролю) тепер можуть передбачатися й іншими законами, ніж Закон про держнагляд, та відрізнятися від таких звичних форм, як перевірки, ревізії, огляди та обстеження. Відповідні зміни внесені до частини четвертої статті 4 Закону про держнагляд.

Закон про держнагляд поширюється тепер і на місцеві державні адміністрації.

Нагадаємо, що раніше стаття 2 Закону про держнагляд містила значний перелік держорганів, на здійснення контролю якими дія цього Закону не поширювалася. Тепер цей перелік значно скорочено і Закон про держнагляд не поширюватиметься на заходи у сфері валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, держконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції (йдеться про АМКУ), держнагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Стаття 2 Закону про держнагляд доповнена частинами четвертою та п’ятою, які визначають, що заходи контролю за Законом про держнагляд здійснюються окремими держорганами з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, а саме органами:

— ДФС (крім митного контролю на кордоні);

— Держнагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення держнагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню);

— Держархбудконтролю (нагляду);

— Держфінпослуг (крім діяльності з переказу коштів, фінпослуг на ринку ЦП, похідних ЦП (деривативів) та ринку банківських послуг);

— Держпраці.

Розширено основні принципи державного нагляду:

— неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання не лише за анонімними, а за іншими безпідставними заявами. Хоча яким чином напередодні перевірки держорган мають перевірити безпідставність заяв, наразі сказати тяжко. Але по суті, замінивши «необґрунтовані» заяви на «безпідставні», держоргани мають приймати лише ті заяви, які чітко вказують на факти й обставини, які свідчать про порушення госпсуб'єкта, щодо якого надіслано скаргу;

— запровадження відомого принципу «конфлікту інтересів» — презумпції правомірності діяльності госпсуб'єкта у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків госпсуб'єкта та/або повноважень органу держнагляду (контролю);

— недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення госпсуб'єктів до відповідальності та застосування до них санкцій.

Щодо відомого принципу «конфлікту інтересів», то, по-перше, він міститься й у частині сьомій статті 4 Закону про держнагляд і тепер лише уточнений за змістом та віднесений до числа принципів держнагляду Законом № 1726. По-друге, його наявність усе-таки не додає надії. Як свідчить практика спорів з органами ДФС, у т. ч. і в судах, цей принцип досі не був покладений в основу жодного рішення за результатами розгляду спору.

Щодо принципу недопущення плановості штрафів, то тут також позитиву небагато. Адже перевірки, які б закінчувалися тільки довідками чи приписами, це радше виняток, ніж правило.

Водночас, очевидно, на виконання цього принципу коментованим Законом № 1726 запропоновано запровадити інтегровану автоматизовану систему держнагляду (далі — IАС держнагляду). По-перше, доступ до неї буде відкритим через інтернет. По-друге, до неї заноситимуть усі відомості — від планування держнагляду до результатів проведення перевірок, у т. ч. найменування юросіб та ФОП, органу держнагляду, що планує перевірку, річні плани перевірок, реквізити наказів на проведення перевірки, строки, підстави та місце проведення перевірок, застосовані адмінсанкції та відомості про їх оскарження. Технічним адміністратором IАС держнагляду є спеціальне держпідприємство ДРСУ (стаття 4-1 Закону про держнагляд). По-третє, госпсуб'єкт має право відмовитися від комплексного планового заходу шляхом письмового звернення до ДРСУ. У такому разі проводитимуться звичайні річні перевірки, заплановані держорганами.

Збільшено та змінено перелік підстав для проведення позапланових заходів. Так, відтепер однією з підстав для позапланового заходу також є:

— звернення фізособи (фізосіб) щодо порушення, яке заподіяло шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їхніх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі, як і раніше, здійснюється виключно за погодженням з держорганом вищого рівня;

— неподання госпсуб'єктом документів обов'язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин;

— доручення прем'єр-міністра України про перевірку госпсуб'єктів у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Виключено позапланові заходи у разі виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених госпсуб'єктом у документі обов'язкової звітності, якщо останній протягом місяця з дня первинного подання повторно подав документ з уточненими даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

Нагадаємо, що вищенаведений перелік не є вичерпним — частина четверта статті 2 та частина друга статті 6 Закону про держнагляд передбачають можливість застосовувати як підставу для перевірки додаткові підстави, визначені або законами, або міжнародними договорами у відповідних сферах госпдіяльності.

Порядок проведення перевірок

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У разі якщо суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно – одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб’єкта господарювання.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або зі службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб’єкта господарювання.

Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта господарювання).

Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб’єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується ІАС держнагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до ІАС держнагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до ІАС держнагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб’єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі – перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;

до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;

до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до ІАС держнагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – п’яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - п’ятнадцяти робочих днів.

Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 6 Закону про держнагляд підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва – двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

ІІ. Щодо діяльності Держпродспоживслужби в разі проведення перевірки

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба утворена відповідно до постанови КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Постановою КМУ від 02 вересня 2015 року № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092.

З метою забезпечення фінансування Держпродспоживслужби прийнято розпорядження КМУ від 27 січня 2016 року № 76-р. Затверджено структуру апарату Держпродспоживслужби та погоджено її з Міністром аграрної політики та продовольства України. Штатний розпис та кошторис апарату Держпродспоживслужби затверджено за погодженням з Мінфіном.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій.

Повноваження Держпродспоживслужби в разі проведення перевірки

Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до участі у проведенні карантинних заходів, наданні практичної допомоги в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів, вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій;

2) безперешкодного доступу у межах повноважень, передбачених законом, до потужностей та інших об’єктів державного нагляду (контролю);

3) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та громадських об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань і функцій, у тому числі з метою планування здійснення заходів державного нагляду (контролю);

4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

5) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів та органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

6) засновувати в установленому порядку засоби масової інформації;

7) обмежувати, забороняти, тимчасово припиняти діяльність, вживати відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмежувати або забороняти ввезення (пересилання) на митну територію України, перевезення через митну територію України (транзит) живих тварин, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами, неїстівних продуктів тваринного походження та харчових продуктів;

8) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону;

9) вимагати відповідно до закону від суб’єктів господарювання усунення виявлених порушень;

10) вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;

11) забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища та якщо вони загрожують життю і здоров’ю працівників чи створюють можливість виникнення аварії;

12) зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність;

13) одержувати від посадових осіб та громадян, які мають у власності машини та інші технічні засоби для агропромислового комплексу, документи, необхідні для вирішення питань, що належать до їх компетенції;

14) перевіряти наявність у трактористів-машиністів документів на право користування і керування машинами;

15) робити у передбачених законодавством випадках трактористам-машиністам попередження, а в разі грубого порушення правил техніки безпеки та дорожнього руху - порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами;

16) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного технічного нагляду;

17) складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом;

18) викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства у сфері експлуатації машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу;

19) використовувати технічні прилади, призначені для перевірки технічного стану машин;

20) фіксувати процес здійснення планового (позапланового) заходу чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;

21) призначати проведення експертизи, технічної діагностики машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час здійснення державного технічного нагляду;

22) залучати в установленому порядку незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок та підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції;

23) брати в установленому порядку участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій, що сталися під час експлуатації машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу;

24) передавати правоохоронним органам акти перевірок та інші матеріали з питань, що належать до їх компетенції.

Зі свого боку Ви як суб’єкт господарювання маєте право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених законами України;

7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Також на Вас покладаються обов’язки:

обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати цю документацію протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено:

1) виробник – протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг;

2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач – протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Аналіз судової практики дає підстави стверджувати, що під час перевірки основний акцент органу перевірки надається таким питанням:

• якості надання послуг;
• аналізу положень договорів, що укладаються із клієнтами та постачальниками;
• перевірці типових документів, на підставі яких здійснюється діяльність;
• наявності та правильності заповнення журналу реєстрації перевірок;
• дотримання законодавства у сфері торгівлі.

Слід також зазначити, що суди у своїх рішеннях часто встають на захист позивачів (осіб, щодо яких проводилась перевірка) із тих підстав, що органом перевірки не було їм надіслано повідомлення про проведення перевірки, а перед безпосереднім її проведенням не було надано копії наказу та направлення на проведення перевірки.

Таким чином, Вам повинно бути надіслано повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою або вручено особисто керівнику чи уповноваженій особі під розписку. Перед початком перевірки посадові особи контролюючого органу повинні пред’явити наказ про проведення перевірки, а також посвідчення (направлення) на здійснення планового заходу. У разі недотримання цих вимог Ви маєте законне право не допускати посадових осіб Держпродспоживслужби до перевірки.

Відповідно до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 (далі – Порядок), на фірмі повинен в обов’язковому порядку бути куточок споживача.

Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі необхідним санітарним нормам, а технічного стану  приміщення  (місця),  будівлі  та устаткування - вимогам  нормативних  документів  щодо  зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому  розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

розміщення торговельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

продаж товарів та їх обмін згідно з установленими правилами і нормами. 

На вимогу споживача (покупця) відповідальний працівник суб'єкта господарювання  повинен надати йому цей Порядок, Закон України "Про захист прав споживачів", санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб'єкта господарювання. 

За рішенням суб'єкта господарювання етикетування товарів або інструкції про їх  застосування (в установлених випадках)  можуть  містити  поруч із текстом, викладеним державною мовою, його переклад регіональною мовою або мовою меншини, іншими мовами.

У Куточку споживача повинна бути розмішена така інформація:

1) найменування власника або уповноваженого ним органу, зокрема копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних чи фізичних осіб – підприємців;

2; книга відгуків та пропозицій встановленого зразка;

3) адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

4) розміщення торговельного патенту, ліцензії (за наявності);

5) якщо підприємець зареєстрований платником податку на додану вартість, то  в куточку споживача потрібно розмістити копію Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, засвідчену податковим органом;

6) інформація про право покупця на ознайомлення з документами, що підтверджують ціни на товари, виставлені на продаж.

Також на вимогу споживача відповідальний працівник СГД повинен надати йому документи:

1) Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення;

2) Закон України «Про захист прав споживачів»;

3) санітарні норми;

4) ветеринарні документи;

5) інформацію про наявність сертифіката відповідності;

6) найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари вітчизняного виробництва;

7) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлюються нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих видів товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

8) відомості про умови зберігання;

9) дані про основні властивості товарів;

10) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;

11) дату виготовлення;

12) правила та умови ефективного та безпечного використання товару;

13) строк придатності товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

14) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;

15) гарантійні зобов’язання.

Суб’єкт господарювання повинен мати журнал реєстрації перевірок встановленого зразка, в якому особи, що проводять перевірки, роблять відповідні записи.

Враховуючи специфіку Вашої діяльності, радимо звернути увагу, що всі закони та підзаконні нормативно-правові акти повинні бути чинними та відповідати останній редакції, а інші документи викладені державною мовою.

Крім того, відповідно до вимог Законів України "Про захист прав споживачів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів, додатково зазначимо таке.

Посадові особи під час проведення перевірки здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів та мають право:

безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання;

відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для проведення перевірки їх якості на місці або незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством;

проводити контрольні перевірки правильності здійснення розрахунків зі споживачами;

одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції;

уживати в установленому порядку передбачених законодавством заходів до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, і вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів згідно з чинним законодавством.

Суб'єкт господарювання під час проведення посадовими особами перевірки має право:

вимагати від посадових осіб додержання вимог законодавства України під час здійснення ними державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

перевіряти наявність у посадових осіб службового посвідчення та одержувати копії направлення на проведення перевірки;

бути присутнім під час проведення перевірки;

ознайомлювати посадових осіб з переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю суб'єкта господарювання, та вимагати їх нерозголошення;

одержувати та ознайомлюватися з матеріалами перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством;

давати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, що додаються до акта перевірки;

оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії органів з питань захисту прав споживачів та їх посадових осіб при проведенні перевірок та видані приписи щодо припинення порушень прав споживачів;

не допускати посадових осіб до проведення перевірки, якщо:

вона проводиться з порушенням вимог щодо періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

посадова особа не надала копій документів, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

посадові особи не пред'явили до початку перевірки службового посвідчення та направлення на проведення перевірки;

суб’єкт господарювання не отримав повідомлення про проведення планової перевірки.

У разі потреби до проведення перевірок можуть залучатися за їх згодою у межах повноважень, передбачених законодавством, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, інших органів контролю.

Направлення на проведення перевірки підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою.

У направленні на проведення перевірки зазначаються:

найменування органу з питань захисту прав споживачів, що проводить перевірку;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності якого проводиться перевірка;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності якого проводиться перевірка;

номер і дата наказу, на виконання якого проводиться перевірка;

перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні перевірки, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові;

дата початку та дата закінчення перевірки;

тип перевірки (планова або позапланова);

підстави для проведення перевірки;

предмет проведення перевірки;

інформація про здійснення попереднього заходу контролю (тип заходу і строк його здійснення).

Органи з питань захисту прав споживачів, їхні посадові особи та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення перевірок чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню такої перевірки.

Під час проведення перевірок посадові особи зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання. Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою під час проведення перевірки, може використовуватися виключно в порядку, установленому законом. Органи з питань захисту прав споживачів забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Органи з питань захисту прав споживачів та їхні посадові особи під час проведення перевірок зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) в межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході проведення перевірок;

ознайомити керівника суб'єкта господарювання, або його заступника, або уповноважену ними особу з результатами перевірок у строки, передбачені законом;

надавати з питань, які належать до їх компетенції, суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання під час проведення перевірок зобов'язаний:

допускати посадових осіб до проведення перевірок за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю);

виконувати вимоги органу з питань захисту прав споживачів та його посадових осіб щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час проведення перевірок, відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу з питань захисту прав споживачів за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Органи з питань захисту прав споживачів на письмовий запит суб'єкта господарювання надають йому письмові консультації з питань проведення перевірок щодо вимог, додержання яких перевіряється.