Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Щодо пакета документів для резидентів та нерезидентів для реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) в Україні

Для державної реєстрації створення юридичної особи подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

2-1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників про створення юридичної особи;

3) установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;

4) документ про сплату адміністративного збору;

5) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа.

Документи для реєстрації ТОВ дещо відрізнятимуться залежно від того, хто є засновником товариства. За законом бути засновником ТОВ може фізична або юридична особа, резидент або нерезидент.

Якщо юридичною адресою буде адреса офісу, документи для реєстрації ТОВ мають включати довідки, що підтверджують право власності або користування приміщенням (будівлею).

Крім того, необхідно буде надати документи, що засвідчують особу засновника. Для фізичної особи це паспорт, ідентифікаційний код, для фізичної особи – нерезидента  необхідна буде ще й копія візи (якщо вона необхідна для перебування на території України).

Юридична особа повинна надати свідоцтво про держреєстрацію, довідку статистичного управління, свій статут та документи особи, що підпише статут майбутнього ТОВ. Для іноземної юридичної особи необхідно додати нотаріально завірену довідку, що підтвердить її реєстрацію у своїй країні.

Якщо все належним чином зібрано та оформлено, залишається власне реєстрація ТОВ. Документи повинні надаватись за описом – це виключає можливість помилки з боку державного реєстратора.

Для реєстрації компанії Вам потрібно запросити в іноземної компанії такі документи:

1) документ, що підтверджує факт державної реєстрації компанії в іноземній країні. У цьому документі обов'язково повинна бути вказана така інформація:

- повне найменування компанії;

- адреса місцезнаходження компанії;

- прізвище та ім'я керівника компанії;

- інформація про учасників (акціонерів) компанії (прізвище, ім'я, його частка в статутному капіталі).

Цей документ одержується в державних органах іноземної країни та апостилюється в цій же країні;

2) довідка про кінцевого бенефіціара.

Видається самою компанією за підписом керівника, печаткою компанії (якщо іншого не передбачено їхнім законодавством). Довідка складається у довільній формі, але з обов'язковим зазначенням такої інформації: прізвище та ім'я одного кінцевого бенефіціара, адреса його місця проживання.

За нашим законодавством необхідно вказати лише 1 бенефіціара, тому якщо їх декілька, то можна вказати одного на вибір.

Ця довідка повинна бути апостильована в іноземній країні;

3) рішення уповноваженого органу про те, що компанія буде співзасновником компанії в Україні.

Залежно від організаційної структури компанії таке рішення може бути оформлено у вигляді наказу директора (правління) або рішення загальних зборів учасників компанії, оформленого протоколом.

У тому, і в іншому випадках документ повинен містити чітке волевиявлення уповноваженої особи щодо виступу компанії в ролі співзасновника товариства з обмеженою відповідальністю в Україні будь-якого найменування та призначення уповноваженої особи на створення компанії в Україні.

Документ має бути апостильований;

4) довіреність на представництво інтересів в Україні при створенні товариства з обмеженою відповідальністю та його подальшої діяльності.

 Нерезидент може перераховувати кошти юридичній особі будь-яким способом, незабороненим законом.

Так, статутний капітал ТОВ складається з вкладів його учасників. Згідно з частиною другою статті 115 Цивільного кодексу України (далі − ЦКУ) вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права. Засновниками (учасниками) товариства можуть бути громадяни України, інші юридичні особи, а також нерезиденти − як фізичні, так і юридичні особи.

Окремих особливостей для внесення коштів до статутного капіталу товариства для фізичних осіб - нерезидентів, на відміну від юридичних осіб - нерезидентів, законодавством не передбачено.

Статтею 15 Закону України «Про режим іноземного інвестування» визначено обов’язок підприємств з іноземними інвестиціями подавати спеціальну статистичну звітність.

Так, відповідно до статті 116 Господарського кодексу України підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Основні засади здійснення та повернення іноземних інвестицій в Україну в грошовій формі визначені Положенням про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженим постановою НБУ від 10.08.2005 № 280 (далі − Положення № 280). Зокрема, відповідно до пункту 1.3 Положення № 280 іноземні інвестиції в Україну в грошовій формі дозволяється здійснювати в гривнях та іноземній валюті виключно 1 групи Класифікатора іноземних валют.

При надходженні коштів як внесок до статутного капіталу у валюті 2 та 3 груп Класифікатора зазначені кошти повертаються на рахунок банку, з якого вони надійшли (пункт 1.6 Положення № 280).

Щодо режиму іноземного інвестування

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

• іноземної валюти, що  визнається  конвертованою Національним банком України;
• валюти України – відповідно до законодавства України;
• будь-якого рухомого  і  нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
• акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав  власності  на  частку  (пай)  у  статутному  капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
• грошових вимог та  права  на  вимоги  виконання  договірних зобов'язань,  які  гарантовані  першокласними  банками   і   мають вартість  у  конвертованій валюті,  підтверджену згідно з законами (процедурами)  країни  інвестора  або  міжнародними  торговельними звичаями;
• будь-яких прав інтелектуальної власності,  вартість  яких  у конвертованій  валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями,  а також підтверджена експертною оцінкою в Україні,  включаючи легалізовані на території України авторські права,  права на винаходи,  корисні моделі,  промислові  зразки,  знаки для товарів і послуг,  ноу-хау тощо;
• прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на  користування  надрами  та  використання  природних   ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами  (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
• інших цінностей відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестиції  можуть  здійснюватись  у  таких  формах:

• часткової участі у  підприємствах,  що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами,  або придбання частки діючих підприємств;
• створення підприємств, що   повністю   належать   іноземним інвесторам,  філій  та  інших  відокремлених підрозділів іноземних юридичних  осіб  або  придбання  у  власність  діючих  підприємств повністю;
• придбання не  забороненого  законами  України  нерухомого чи рухомого   майна,   включаючи   будинки,   квартири,   приміщення, обладнання,  транспортні засоби та інші об'єкти власності,  шляхом прямого  одержання  майна  та  майнових  комплексів  або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• придбання самостійно  чи за участю українських юридичних або фізичних  осіб  прав  на  користування  землею   та   використання природних ресурсів на території України;
• придбання інших майнових прав;
• господарської (підприємницької) діяльності  на  основі  угод про розподіл продукції;
• в інших формах,  які не заборонені законами України,  в тому числі без створення  юридичної  особи  на  підставі  договорів  із суб'єктами господарської діяльності України.

Вимоги до статутного капіталу та поняття активів ТОВ

Господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Активи підприємства – це все, чим володіє підприємство (готівка, дебіторська заборгованість, обладнання та майно підприємства). Існує три види активів: 1) оборотні активи — готівка та кошти, запаси, які можуть бути досить швидко трансформовані в готівку (як правило, протягом року); 2) основні засоби з довгим терміном служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг (наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання); 3) інші активи, які включають такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші компанії або довготермінові цінні папери, «витрати майбутніх періодів» і різні інші активи (залежно від профілю того чи іншого підприємства).

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього ЦКУ (найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього), має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу та/або зі зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Обрання системи оподаткування

Існують дві системи оподаткування: загальна та спрощена (єдиний податок).

Відповідно до підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Оскільки у Вас серед засновників буде іноземна юридична особа, а іноземні інвестиції будуть складати 45 % статутного капіталу, Ви зможете працювати виключно на загальній системі оподаткування. Оскільки Ви будете здійснювати експортно-імпортні операції, Вам доцільно також бути платником ПДВ.

Довіреності з боку засновників

Засновники ТОВ можуть брати участь у зборах самостійно або доручити виконувати ці функції іншим особам.

Так, фізичні особи можуть видати нотаріально засвідчену довіреність своїм представникам та доручити їм брати участь за них.

Юридичним особам не обов’язково видавати нотаріально засвідчену довіреність – достатньо довіреності юридичної особи, якою певним особам буде надано право брати участь у зборах.

Якщо таке розпорядження на представництво інтересів литовського підприємства буде видано в Литві, зверніть увагу на таке.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами - учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний у будь-якій іншій державі - учасниці Конвенції.

Крім того, зазначимо, що між Україною та Литвою діє двосторонній договір, згідно з яким між двома країнами використання апостиля не є обов’язковим критерієм. Проте радимо проставляти апостиль у будь-якому випадку.

Розрахунок дивідендів

Дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Питання дивідендів різними нормативними актами врегульовано по різному, якщо Вас цікавить саме бухгалтерський аспект розрахунку дивідендів між учасниками товариства, зазначимо таке.

У бухгалтерській термінології дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Тобто в бухгалтерському обліку джерелом виплати дивідендів може бути тільки "бухгалтерський" чистий прибуток, отриманий за підсумками звітного періоду, або нерозподілений чистий прибуток за підсумками попередніх періодів, а також фонди, що формуються з чистого прибутку підприємства.

Рекомендації щодо юридичної адреси

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління й обліку.

Юридична адреса набувається на етапі реєстрації та має відповідати фактичному місцезнаходженню підприємства.

Рекомендації щодо наявності бухгалтера та призначення директора

Якщо Ви плануєте здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, бажана наявність бухгалтера, проте Ви можете вести бухгалтерію і самостійно, якщо знаєтесь на тонкощах бухгалтерської роботи.

Також можливий варіант співпраці з бухгалтером у віддаленому режимі (аутсорсинг), наша компанія надає такі послуги.

У  товаристві  з  обмеженою   відповідальністю    створюється виконавчий  орган:  колегіальний  (дирекція)   або    одноособовий (директор).  Дирекцію  очолює  генеральний    директор.    Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є  учасниками товариства.

Дирекція  (директор)  вирішує    усі    питання    діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної  компетенції загальних  зборів  учасників.  Загальні збори учасників товариства можуть  винести  рішення  про  передачу  частини  повноважень,  що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція  (директор)  підзвітна  загальним зборам учасників і організовує  виконання  їх  рішень.  Дирекція  (директор)  не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція  (директор)  діє  від  імені  товариства  в   межах, встановлених законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені  товариства.  Інші  члени  дирекції  також  можуть  бути наділені цим правом.

Генеральний  директор  (директор)  не  може  бути   одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Директором може бути як резидент, так і нерезидент. Це питання вирішується на загальних зборах ТОВ та приймається розпорядчий акт.

Директор може бути одночасно фізичною особою - підприємцем.

Щодо транзитних поставок товарів

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України.

Законодавством не заборонені імпортні та експортні операції без ввезення товару на митну територію України, незважаючи на те, що згідно з Митним кодексом перетин кордону є обов’язковою умовою імпортної та експортної операції.

В імпортних операціях без ввезення та подальшим експортом без вивезення валютне регулювання можна розбити на два етапи. У межах першого етапу здійснюється оплата поставки товару. З моменту перерахування імпортером грошових коштів відповідна операція ставиться банком на валютний контроль.

З цього моменту імпортер зобов’язаний надати банку підтвердження поставки товару. У цьому випадку поставка товару буде підтверджуватися не митною декларацією, як за класичної схеми, а договором, актом передачі товару та товарно-супроводжуючим документом (коносамент (Bill of Lading), авіаційною вантажною накладною (Air Waybill), накладною УМВС (СМГС), накладною ЦІМ (СІМ), накладною ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжкою МДП (Carnet TIR).

При підготовці договору особливу увагу необхідно приділити умовам поставки. Правила Інкотермс, окрім умов поставки, ризиків, страхування та інших умов, також визначають момент переходу права власності. Відтак у договорі необхідно визначити термін, який беззаперечно підтверджує одержання товару поза митною територією України. Якщо неправильно визначити умови поставки, то надалі таку операцію не можна буде зняти з валютного контролю.

Наступним етапом валютного контролю є зняття операції з експорту товару. При експорті товару в обслуговуючий банк подається договір, відповідно до якого підприємство здійснює експорт товару без вивезення. У деяких банках складається помилкова практика, коли банки контролюють не лише зарахування коштів на рахунок чи поставку, а також виконання експортером зобов’язань щодо вивезення товару.

Контроль за експортно-імпортними операціями здійснює обслуговуючий банк, який у своїй діяльності керується Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136. Відповідна постанова також визначає, що імпортна операція може здійснюватися без ввезення товару на територію України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

На реалізацію відповідної норми КМУ було затверджено Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України від 05 грудня 2007 р. № 1392.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1392 імпортна операція резидента без ввезення товару на територію України вважається завершеною у випадку зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції Нацбанку № 136 у випадку зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України банк знімає з контролю операцію резидента.

З моменту, коли покупець-нерезидент перерахує оплату за товар, який перебуває за межами України, обслуговуючий банк зобов’язаний зняти відповідну операцію з валютного контролю.

З цього імпортна та експортна операції вважаються завершеними, а операція вважається такою, що знята з валютного контролю.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні   учасники   (представники  учасників),  що  володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня  державна  частка,  може бути встановлений інший відсоток голосів  учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть  члени виконавчих органів,  які  не  є  учасниками  товариства.  Учасники зборів, які беруть участь у  зборах,  реєструються  із  зазначенням кількості  голосів,  яку  має  кожний   учасник.    Цей    перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі  вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови,  що  воно  було  ним  поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

У  випадках,   передбачених   установчими   документами   або затвердженими  товариством   правилами   процедури,   допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект  рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні  у письмовій формі сповістити щодо  нього  свою  думку.  Протягом  10 днів з моменту  одержання  повідомлення  від  останнього  учасника голосування всі  вони  повинні  бути  поінформовані  головою  про прийняте рішення.

Голова зборів товариства організує ведення  протоколу.  Книга протоколів має бути у будь-який час надана  учасникам  товариства. На  їх  вимогу  повинні  видаватися  засвідчені  витяги  з   книги протоколів.

Учасника товариства  з  обмеженою   відповідальністю,    який систематично не виконує або неналежним  чином  виконує  обов'язки, або перешкоджає своїми діями  досягненню  цілей  товариства,  може бути   виключено   з   товариства   на   основі  рішення,  за  яке проголосували  учасники,  що  володіють  у  сукупності більш як 50 відсотками  загальної  кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

До компетенції загальних зборів належать:

а) визначення   основних   напрямів  діяльності  акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б)  внесення  змін  до статуту товариства, у тому числі зміна розміру  його  статутного  капіталу;

в)  обрання і відкликання членів наглядової ради;

г)  утворення  і  відкликання  виконавчого  та  інших органів товариства;

ґ) затвердження річних  результатів  діяльності  акціонерного товариства,  включаючи  його  дочірні  підприємства,  затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку   та   порядку   виплати  частки  прибутку  (дивідендів)  з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку  покриття збитків;

д) створення,    реорганізація    та    ліквідація   дочірніх підприємств,  філій та представництв,  затвердження їх статутів та положень;

е) винесення   рішень    про    притягнення    до    майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

є) затвердження  правил   процедури   та   інших   внутрішніх документів   товариства,   визначення   організаційної   структури товариства;

ж) вирішення  питання  про  придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

з) визначення  умов  оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

и) затвердження  договорів  (угод),  укладених  на  суму,  що перевищує вказану в статуті товариства;

і) прийняття  рішення  про  припинення діяльності товариства, призначення  ліквідаційної  комісії,  затвердження  ліквідаційного балансу;

ї)   прийняття   рішення   про  обрання  уповноваженої  особи акціонерів  для  представлення  інтересів  акціонерів  у випадках, передбачених  законом.

Повноваження,  передбачені  пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї",  "й",  належать  до  виключної  компетенції  загальних зборів акціонерів  і  не  можуть  бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства  до  компетенції  загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім  питань,  зазначених  у  пунктах  "а",  "б", "г - ж", "и - й", належать:

- встановлення розміру, форми і порядку внесення  учасниками додаткових вкладів;

- вирішення   питання  про   придбання   товариством  частки учасника;

- виключення учасника з товариства;

- визначення   форм  контролю  за  діяльністю  виконавчого органу,   створення   та   визначення   повноважень    відповідних контрольних  органів. 

З  питань,  зазначених  у  пунктах  "а",  "б",  а також при вирішенні питання про виключення  учасника  з товариства   рішення   вважається   прийнятим,   якщо   за   нього проголосують учасники,  що  володіють  у   сукупності   більш   як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З   решти   питань   рішення  приймається  простою  більшістю голосів.

Інструменти захисту Вашої компанії

У Вашій ситуації захист Вашої компанії полягає в погодженні всіх умов поставки з литовською компанією в договірному порядку. Тобто від якості складеного договору поставки буде залежати безпека самої операції.

Також у договірному порядку Ви можете передбачити монопольні права на поставку товарів з Вашими контрагентами та передбачити санкції за порушення цих умов (штраф, пеня).

Строки реєстрації ТОВ

Після надання Вами повного переліку всіх необхідних документів від усіх засновників ТОВ проведення реєстрації компанії буде складати один тиждень (максимум два тижні).