Юридичні факти — це обставини, що виникли у житті певних суб'єктів, з настанням яких правові норми пов'язують настання відповідних юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.

У римському праві ними визнавали: контракти, квазі-контракти, делікти та квазі-делікти, хоча наукового визначення юридичним фактам тоді не давали. Згодом вважалось, що юридичні факти — це події, які зумовлюють виникнення чи припинення правовідносин.

За вольовою ознакою, тобто залежать вони від волі особи чи ні, серед юридичних фактів розрізняють дії і події.

Дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи (наприклад, укладення угоди, скоєння правопорушення тощо).

Події — це обставини (природні явища), виникнення і дія яких не залежить від волі особи, але з настанням яких правові норми пов'язують певні правові наслідки, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, смерть, хвороба, перебіг строку тощо).

Враховуючи традиційне розуміння юридичних фактів, звернемо увагу й на те, що не всі його положення є безспірними.

Зокрема, поділ юридичних фактів на дії та події є некоректним. Адже дія — це активна поведінка особи, яка може зумовлювати правові наслідки. Але такі ж наслідки може зумовити і пасивна поведінка (бездіяльність). Невипадково у кримінально-правовій теорії юридичними фактами визнаються не дії, а діяння, які охоплюють як активну поведінку — дію, так і пасивну поведінку — бездіяльність, оскільки і активний, і пасивний варіант поведінки може зумовлювати правові наслідки.

Саме тому за вольовою ознакою серед юридичних фактів слід розрізняти не «дії і події», як це вважається традиційно, діяння та події, що відповідатиме об'єктивному стану речей.

Що ж стосується таких юридичних фактів, як події, то, як справедливо відзначається у науковій літературі, настання таких суспільних подій, як народження дитини, смерть людини, зараження певною хворобою тощо, відбувається не без втручання людини, що являє собою так звані відносні події. Крім того, такі природні явища, як пожежі, повені, засухи тощо, також відбуваються не без втручання людини, що свідчить про те, що так званих чистих подій, які не залежать від волі людини, стає все менше.

Залежно від суб'єктів, які вчиняють такі діяння, розрізняють діяння фізичних та діяння юридичних осіб.

Залежно від способу їх здійснення розрізняють діяння, вчинені суб'єктами особисто, та діяння, вчинені через посередників.

Залежно від форми розрізняють діяння, вчинені жестами, мовчанням, документально тощо.

У свою чергу, залежно від того, чи узгоджуються діяння з приписами правових норм, чи ні, розрізняють правомірні і неправомірні діяння.

Правомірні діяння — це ті, що здійснюються на основі та згідно з приписами правових норм.