Юридичний обов'язок — це передбачена законом необхідність певної поведінки особи, забезпечена можливістю державного примусу.

Наприклад, у правовідносинах з приводу купівлі-продажу, з одного боку, покупець має право вимагати від продавця передачі йому купленого товару належної якості, але він зобов'язаний заплатити за цей товар та прийняти його, а з другого — продавець зобов'язаний передати покупцеві проданий товар належної якості, але він має право вимагати від покупця оплатити куплений товар та прийняти його.

Ознаками юридичного обов'язку є:

—        необхідність (повинність) певної поведінки;

—        він покладений на суб'єкта права — правозобов'язану особу;

—        він покладається на правозобов'язану особу з метою задоволення інтересів правомочної особи;

—        він існує у правовідносинах;

—        він є мірою належної поведінки, порушення якої визнається правопорушенням;

—        існує лише відповідно до суб'єктивного права;

—        встановлюється правовими нормами;

—        забезпечується (гарантується) державою.

Охоронювана законом можливість однієї сторони правовідносин вимагати обумовленої поведінки від іншої сторони є її правомочністю.

Будь-які правовідносини є взаємозв'язком прав і обов'язків їх учасників, бо у системі правовідносин правомочності одного суб'єкта відповідає обов'язок іншого і навпаки.