Шпигунство (термін походить від німецького слова shpahen та перекладається як вистежування), тобто розвідка – це є професійною діяльністю деяких спеціально підготовлених осіб задля отримання даних про ворога (або економічного конкурента у бізнесі), що надає розвіднику та/або державі (компанії), яка проводить такий шпіонаж, значимі переваги в різноманітних сферах життя, наприклад: в політичному житті, в економічних галузях, в науці та техніці, в соціальній та інших сферах життєдіяльності. Насправді шпигунство (розвідка) - явище надзвичайно давнє, як і сама концепція держави і права.

Так, розділяють шпигунство як злочин та шпигунство як економічну розвідку.

Економічна розвідка – це елемент продуктивних сил, що змінює характер, форми й прояви та рівень розвитку науки й техніки. В загальноісторичному аспекті економічна розвідка є старішою, ніж військова та політична, але дуже тісно з ними пов’язана.

На сьогоднішній день масштаби економічного шпигунства стрімко зростають. Дані про дослідження конкуруючих організацій та про результати досліджень дозволяють заощадити власні сили і кошти та зосередитись на виробництві, маркетингу та економічному зростанні, що також укріплює суспільство, державу та економіку такої країни.

На жаль, більшість компаній не надто серйозно ставиться до загрози з боку конкурентів і спецслужб "дружніх" країн. Керівництво цих фірм найчастіше ігнорує можливість шпигунства й не цікавиться методами негласного збору інформації.

Проте в сучасних українських реаліях шпигунство проти держави Україна розцінюється як тяжкий злочин, який полягає у передачі або збиранні з метою передачі третім особам інформації, що становлять державну таємницю. Такі дії караються на строк від 8 до 15 років позбавлення волі.