Шлюб – це вільний рівноправний союз чоловіка та жінки укладений з дотриманням порядку та умов встановлених законом, який утворює сім'ю та породжує між чоловіком та жінкою особисті майнові та немайнові права та обов'язки.

Умови укладання шлюбу:

1) формальні (тобто ті, що мають форму):

- реєстрація шлюбу у РАЦСІ;

- вінчання у церкві;

- заручини;

- ліцензування (наприклад у Великобританії) - отримання дозволу на реєстрацію шлюбу у церкві.

2) матеріальні:

- взаємна згода осіб;

- шлюбний вік;

- різна стать (не є обов'язковою умовою у деяких країнах);

- закінчення траурного періоду (для жінок у Японії та мусульманських країнах);

- відсутність родинних зв'язків;

- обізнаність сторін щодо стану здоров'я один одного;

- різниця у віці;

- дієздатність;

- не допускається шлюб з усиновленою особою (мається на увазі шлюб між усиновителем та усиновленим).

Концепції шлюбу:

1) Шлюб як партнерство (Європейські країни) - спільне ведення господарства, кожен з подружжя виконує певні функції; при розлученні розподіл майна відбувається порівну, але у шлюбі сторони можуть бути не рівні.

2) Шлюб як союз (країни СНД, середньоазіатські країни) - рівноправний союз.

3) Шлюб як договір (Мусульманські країни) - ще при заручинах виникають матеріальні відносини, і у випадку, коли шлюб не реєструється, відбувається відшкодування.

Форма реєстрації шлюбу:

1) Державна;

2) релігійна (Греція, Ізраїль, Мусульманські країни);

3) змішана (включає в себе державну та релігійну; наприклад, в Україні можлива і державна, і релігійна форми реєстрації шлюбу. Проте без державної реєстрації шлюбу релігійна реєстрація не відбувається).

Поряд з офіційно зареєстрованими формами шлюбу існує інша форма організації сімейного життя чоловіка та жінки, а саме "цивільний шлюб", "фактичний шлюб" (в давньоримському праві - "конкубінат"). Особливість таких відносин - відкритість, відсутність перешкод для укладення шлюбу. В Україні ще однією особливістю є визнання майна спільною сумісною власністю (як і в рамках шлюбних відносин).