Громадянське суспільство – сукупність соціальних груп, які спільно функціонують у середовищі з розвиненими економічними, політичними, духовними та іншими відносинами, яка є самостійною соціально організованою структурою для узгодження інтересів людей, яка взаємодіє з державною владою для досягнення загальних цілей на засадах демократії і верховенства права.

Відповідно до визначення, яке переважно застосовується у політичних відносинах, ГС – сукупність існуючих у суспільстві відносин сімейних, соціальних, економічних, культурних, релігійних та інших структур, які розвиваються в суспільстві поза втручанням держави, директивного регулювання та деталізованої правової регламентації.

Поняття ГС запровадили представники природної школи права у XVIII ст., після буржуазних революцій в Європі, коли виник або почав виникати інститут громадянства. Монтеск'є розмежовував закони на державні та громадянські. Державні закони покликані регулювати політичні права громадян, а громадянські визначають відносини недержавної сфери, відносини власності між добровільними об'єднаннями громадян.

І. Кант визначав ГС як царство цілей або етичну державу, у якій діяльність кожної особи має відповідати найвищим законам моралі, які є категоричним імперативом, відповідно до якого необхідно ставитися до людей так, як до себе, сприймаючи людей як ціль, а не засіб. Кант також вказував, що кожна людина повинна бути господарем сама собі, а відповідно – і нести відповідальність за свої дії.