Ушр – багатозначний ісламський термін, що використовується в ісламських державах, який позначає податок, що стягується з громадян. Найчастіше він проявлявся в натуральній формі у вигляді частини зібраного врожаю, виробів народної промисловості тощо, а згодом виражався у грошовому еквіваленті. Як правило, податок обраховувався у розмірі 10 % від доходу.

Ушр тісно стосується релігійної сфери. У Корані є згадка про необхідність платити такий податок із землі кожному власнику. Причому, є навіть умови про те, що низька якість земельного ресурсу може вплинути на зменшення суми ушра.

На території України такий податок проявлявся в формі десятини, введеної Володимиром Великим після хрещення Русі 988 року. Десятина тісно пов'язана також із християнською релігією, адже згадки про неї є і у Старому Заповіті, і у Новому. Згідно з новим правилом Володимира Великого кожен князь мав виділити десяту частину своїх доходів на потреби церкви, що проявилося у вигляді будівництва Десятинної церкви. Такий податок накладався виключно на князів, на відміну від країн Заходу, в яких було засновано стягнення податку з усіх жителів, а не тільки лише великих землевласників і місцевих чиновників.

На даний момент десятина для жителів України не є обов'язковою, оскільки Україна офіційно визнає себе світською державою, відокремлюючи релігію від державної влади. Таке правило залишилося у церковному середовищі, проте також не є обов'язковим.

Але в мусульманських країнах ситуація виглядає інакше, адже у деяких ісламських державах такий податок передбачається законодавством донині. Так, у деяких із них такий податок є необхідним для всіх власників земельних наділів. Однак є деякі уточнення. Так, у Пакистані діє положення 1980 про необхідність оплачувати не 10 %, а 5 %. Ушр стягують місцеві ради, розподіляючи його надалі на цілі ісламських громад.