Правовий прецедент – перше рішення суду або адміністративного органу з конкретної справи, яке стало обов'язковим правилом для подальших аналогічних випадків, характерних для англосаксонської системи права.

Оскільки судова практика набуває все більшого значення і в Україні, то у наукових колах обстоюється ідея про необхідність визнання за судами права не тільки на правозастосовну, а й на правотворчу діяльність, яка могла б сприяти заповненню прогалин у правовому регулюванні та усуненню суперечностей у чинному законодавстві. І такий погляд заслуговує на увагу. Адже фактично в Україні окремі рішення судів також мають нормативний характер.

Особливе місце у правовій системі належить рішенням Конституційного Суду, які згідно зі статтею 150 Конституції України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Те ж стосується і рішень Верховного Суду, прийнятих у результаті перегляду рішень спеціалізованих судів у частині неоднозначного тлумачення норм права.

Наприклад, рішення Конституційного Суду можуть зумовлювати наслідки загального значення і набувати нормативно-правового характеру, оскільки КСУ, здійснюючи офіційне тлумачення закону, іноді не лише часто скасовує окремі його положення, а й встановлює нові нормативні розпорядження. Таким чином, Конституційний Суд виступає фактично суб'єктом законодавчої діяльності, хоча це і виходить за межі його повноважень.