Лекс меркаторія (lex mercatoria – закони торгівлі) – акти рекомендаційного ненормативного характеру, що, як правило, використовуються у сфері торгівлі, які можуть застосовуватися за домовленістю сторін або міжнародним комерційним арбітражем, якщо сторони надали йому повноважень вирішувати спір в якості «дружнього посередника».

Так, до актів рекомендаційного характеру відносять:

1) міжнародні торгові звичаї (в тому числі ІНКОТЕРМС),

2) модельні (типові) статути,,

3) кодекси поведінки у певній галузі торгівлі,

4) судову та арбітражну практику,

5) доктрину.

Також є широке тлумачення поняття lex mercatoria, яке включає додатково не лише акти рекомендаційного характеру, а і положення міжнародних конвенцій, в основі яких закладені міжнародні торгові звичаї.

Зокрема, оскільки окремі положення Віденської конвенції ООН про право міжнародної купівлі-продажу товарів є рекомендаційними, в цій частині діє lex mercatoria.

Найбільшого розвитку lex mercatoria набуває із початком ХІХ століття.

Нині спеціально уповноважені центри уніфікації зводять та систематизують звичаї, здійснюючи їх офіційне оприлюднення, а в подальшому – їх перегляд.