Катування або як це прийнято ще називати тортури – це спеціально визначені дії особи або групи осіб, які спрямовуються на проведення процедури заподіяння людині жорстокого болю, муки та страждань. В Україні це вважається злочином та не допускається ні в якому разі як вид покарання. Законодавство акцентує увагу на тому, що катуванням вважається тільки умисне вчинення злочину, який полягає в заподіянні фізичних страждань через знівечення тіла людини, мучення, нанесення пошкоджень зовнішнім та внутрішнім органам особи та іншим насильницьким діям з метою змушення людини вчинити ті чи інші дії проти її дійсної волі.

Для правильного розуміння терміну катування потрібно розуміти, що шкода може завдаватися не тільки фізична, яка виступає основним об’єктом катування, але й може наноситись честі та гідності людини, як додаткова обставина.

В загальноприйнятому розумінні катування можна визначити за такими ознаками:

1) Це дії, які полягають в нанесенні фізичної шкоди, з метою мучення та схиляння особи до вчинення дій, що суперечать її волі;

2) наслідком катування завжди виступають фізичні та/або моральні страждання;

3) наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями, що спричинюють страждання, та результатом, тобто мученням та схилянням особи до дій проти її волі.

Мученням в даному випадку можуть виступати такі дії: позбавлення людини їжі, пиття чи тепла, утриманням її в шкідливих для здоров'я умовах (наприклад, в умовах, які позбавляють людину будь-якого із її природних почуттів - зору, слуху, просторової або часової орієнтації) тощо. До інших насильницьких дій можуть бути віднесені різні посягання на статеву недоторканість особи, дії, характерні для мордування, а також інші подібні дії, серед яких найбільш поширеними є підвішування тіла, придушування, тривала ізоляція, вплив на людину постійним та голосним звуком, примушування їсти неїстівні речовини тощо. Усі подібні дії супроводжуються стресом, почуттям жаху чи неспокою і здатні принизити особу, зламати її морально.