Хартія (з гр. Chartes - папір, грамота) - документ публічно-правового та політичного характеру в Середніх Віках (хартії міст і комун, Велика хартія вольностей 1215 р. та ін.) та у Новий час (Народна хартія 1838 р. у Великобританії, конституційні хартії і ін.). У міжнародному праві зазвичай використовується як синонім декларації, тобто як міжнародний акт, який не передбачає суворих зобов'язань для сторін, формулюючи загальні принципи та цілі (Європейська хартія місцевого самоврядування - 15.11.1985 р, Паризька хартія для Нової Європи, Гірська хартія держав - учасниць СНД від 27.04.1997 р і под.)

У країнах англо-американської правової сім'ї цей термін використовується також в якості будь-якого установчого документу, наприклад, Статут ООН, документ, що підтверджує право певного регіону в державі на автономію, основоположний документ муніципалітету, статут приватної організації, а часом і навіть як документ, що встановлює лізингові і орендні правовідносини.