Евтаназія - це заподіяння легкої смерті іншій особі, яка є безнадійно хвора та висловлює про це прохання задля позбавлення фізичних та внутрішніх страждань.

Евтаназія існує у активній та у пасивній формах:

1)                 активна – введення в організм особи, яка є безнадійно хворою та висловлює прохання про позбавлення життя задля припинення існуючих страждань, певних засобів, здебільшого лікарских, які впливають на фізичний стан таким чином, що особа швидко та безболісно помирає;

2)                 пасивна - припинення здійснення медичного догляду та лікування особи з метою подовження тривалості її життя, що впливає на фактичне прискорення настання смерті безнадійно хворої особи природним шляхом.

У більшості країн активна евтаназія є забороненою. Разом з тим, пасивна евтаназія дозволяється у Нідерландах, Австралії, Фінляндії, Швеції, в окремих штатах США. У зв’язку з законністю пасивної евтаназії порушується питання про право людини на припинення свого життя.

В Україні активна евтаназія заборонена положеннями ч. 4 ст. 281 ЦК України навіть при наявності прохання про це безнадійно хворої особи. Пасивна евтаназія не є прямо забороненою та не є прямо дозволеною. У випадку, якщо особа відмовляється від отримання лікарняної допомоги, ніхто не може примусити її до іншого. Наявні виключення – якщо ця особа визнана недієздатною або обмежено дієздатною на підставі наявності психічних розладів. Разом з тим, якщо особа не бажає, щоб відносно неї застосовувалась пасивна евтаназія, вона має право отримувати медичну допомогу навіть у випадку відмови лікарів та іншого медичного персоналу таку допомогу надавати.