Економічна злочинність – економічна діяльність, здійснювана систематично на професійній основі методами, забороненими законом, спрямована на отримання прибутку, і здатна чинити істотний вплив на формування і функціонування господарського механізму.

Існує різне розуміння економічних злочинів залежно від сфери та науки, в якій вона визначається:

1) Кримінально-правовий аспект поняття економічних злочинів визначається з метою систематизації злочинів у кримінальному праву. За даним підходом визначаються види злочинів, що класифікуються за родовим об'єктом посягання, яким є економіка.

Мета: систематизація злочинів у кримінальному праві.

Економічні злочини – передбачені кримінальним законом діяння, спрямовані на порушення відносин власності та існуючого порядку здійснення господарської діяльності.

2) Кримінологічний аспект, відповідно до якого визначається структура економічної злочинності як масового негативного явища з метою визначення факторів, що детермінують економічну злочинність.

Економічні злочини – діяння, вчинені із завуальованим протиправним використанням легітимних технологічно-облікових операцій, фінансово-правових інструментів, організаційно-регулятивних та контрольно-управлінських прав повноважень, які з корисливих або інших протиправних мотивів посягають на відносини, що охороняються кримінальним законом, пов'язані з фінансово-господарськими, господарсько-регулятивними, цивільно-правовими операціями щодо цивільного обороту коштів, речей, прав, дій.

3) У криміналістичному аспекті економічні злочини визначаються як сукупність передбачених кримінальним законом однорідних за механізмом слідоутворення діянь, що посягають на економічні відносини, регламентованими відповідними правилами нормативного характеру, вчинені особами, які безпосередньо включені в систему економічних зв'язків та відносин та реалізують свої професійні функції у процесі здійснення економічної діяльності.

Ознаками економічних злочинів є:

- кримінологічна однорідність (детермінованість однаковими соціально-економічними та організаційними факторами);

- в основі економічного злочину лежать порушення правил нормативного характеру, що регулюють порядок та умови здійснення відповідної економічної діяльності (наприклад, при ухиленні від сплати податків відбувається порушення податкового законодавства, незаконне одержання кредиту – порушення законодавства про кредитно-банківську діяльність);

- загальний методологічний принцип розкриття злочинів економічного спрямування (для встановлення допущених порушень треба зіставити дані про те, яким чином має здійснюватися певна діяльність, із тим, як вона реально здійснювалась);

- особливий суб'єкт (лише особа з певними господарськими функціями, яка безпосередньо їх виконує або включена до системи зв'язків та відносин у цій сфері).

Часто використовується два поняття: економічні злочини та злочини у сфері економічної діяльності. Часто дані терміни ототожнюються, однак це некоректно.

Злочини у сфері економіки – поняття ширше, яке охоплює не лише економічні злочини, а й інші суспільно-небезпечні діяння, які хоча і посягають на економічні відносини, але вчиняються не у зв'язку із виконанням професійних функцій (вчиняються суб'єктом ззовні). Суб’єкти злочинів у сфері економіки завдають шкоди шахрайськими діями, злочинами, пов'язаними із виготовленням предметів, що охороняються монополією держави.

Економічні злочини класифікуються за сферами економічної діяльності (Ченявський С.С.):

- злочини у сфері господарювання та підприємницької діяльності;

- у сфері фінансових відносин;

- у сфері виконання бюджету;

- у сфері оподаткування;

- у сфері захисту від монополізму та недобросовісної конкуренції;

- у сфері обслуговування населення;

- у сфері приватизації.

Свою класифікацію запропонував Болобуєв А.Ф.:

1. Головні (предикатні) – безпосередньо спрямовані на одержання незаконної вигоди (легалізація коштів, отриманих незаконним шляхом; ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів; шахрайство з фінансовими ресурсами).
2. Підпорядковані (сприяють вчиненню основних).