Держава-покровителька – до цієї категорії держав належать держави, які представляють та захищають інтереси сторін, що знаходяться в конфлікті, забезпечують їх взаємодію та виконання зобов’язання.

Отримання цього статусу передбачено Женевськими конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1, які, зокрема, закріплюють умови отримання статусу держави-покровительки. До таких умов належать:

1) нейтральна держава або інша держава, яка не є учасником конфлікту;

2) призначення стороною, яка є учасником конфлікту;

3) згода держави виконувати встановлені функції;

4) визнання протилежною стороною.

Держави, що отримали такий статус, можуть діяти лише в період міжнародного конфлікту.

Функції держав-покровительок є чітко визначеними і закріпленими у Женевських конвенціях. До таких функцій належать:

• відвідування військовополонених;
• допомога в отриманні кореспонденції та посилок;
• доступ до медичних записів щодо військовополонених;
• отримання від військовополонених клопотань стосовно умов полону, у яких вони перебувають, та подальша передача цих клопотань військовим властям;
• знаходження та надання адвокатів для військовополонених;
• функції пов’язані з коштами військовополонених;
• отримання заповіту від військовополоненого та передача цього документа державі, яку представляє.

Таким чином, держави-покровительки забезпечують захист військовополонених від порушень їх прав з боку сторони, що утримує таких осіб у полоні.