Боржник – це  особа, що є стороною правовідносин і взяла на себе зобов’язання вчинити певну дію на користь іншої сторони, або ж навпаки утриматись від вчинення певної дії. Сторона, на користь якої боржник зобов’язався вчинити дію, іменується  кредитор. Боржником може бути будь-яка фізична особа, яка спроможна брати на себе договірні зобов’язання, і юридична особа. При цьому на стороні боржника може бути одна або водночас декілька осіб. Тобто боржник у договорі може бути представлений декількома особами.

Доволі часто боржника трактують, як сторону боргового зобов’язання, яка повинна сплатити борг. Однак за національним законодавством боржник повинен вчинити дію на користь кредитора. Така дія не завжди передбачає повернення грошових коштів, що були надані кредитором. Тобто це може бути вчинення іншої дії майнового характеру як, наприклад, передання майна чи виконання певної роботи, або надання послуги на користь кредитора.

Зобов’язання боржника перед кредитором виникають лише після досягнення попередньої домовленості, здебільшого оформленої у письмовій формі (вона повинна мати документарне підтвердження, наприклад боргова розписка, кредитний договір тощо). Однак зобов’язання боржника можуть виникнути і від домовленості, здійсненої в усній формі. Прикладом може слугувати договір позики, що може бути укладений і в усній формі, якщо його сума не перевищує 170 гривень.

Особа, що є боржником, може бути замінена у зобов’язані. Це означає, що боржник, як зобов’язана сторона перед кредитором залишиться, а особа, що вчинятиме певну дію на користь кредитора, може бути замінена. Таку заміну потрібно належним чином оформити. Не можна замінити боржника без згоди кредитора на це.

Боржник повинен виконати взяті на себе зобов’язання. У разі небажання боржника виконати свій обов’язок кредитор вправі вимагати його виконання.