Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Порядок розірвання шлюбу залежить від того, де цей шлюб зареєстровано.

Загалом, основною і головною особливістю розлучення з іноземцем є можливість розлучення з іноземцем за правилами однієї з держав, громадянами якої є подружжя. Різні країни передбачають різні правові наслідки розлучення та поділу майна.

Якщо розлучення відбуватиметься за законодавством України, то згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Якщо у Вас є спільні діти, то розірвання шлюбу можливе тільки через суд, якщо ні, і є взаємна згода,  то необхідно звернутися до органів РАЦСу. 

Особливо важливим моментом є встановлення підсудності, оскільки прийняття судом рішення про розлучення з іноземцем без належного повідомлення його про судовий процес, чи з приводу порушення підсудності, може спричинити скасування цього рішення або невизнання цього рішення за кордоном іншою стороною.

Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України (стаття 56 Закону України "Про міжнародне приватне право"), тобто, якщо шлюб укладено в Україні, у такому випадку застосовуються вимоги Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 вищевказаного закону, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Шлюб між громадянином України та іноземцем, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться. Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Величезні ускладнення при розлученні з іноземцем або при розлученні в різних державах, можуть виникати у визначенні місця проживання чоловіка за кордоном. Це пов'язано із законодавчо визначеною необхідністю сповіщення сторони про судовий процес.

Згідно із Законом України "Про правонаступництво України" 1991 року, та положеннями Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів, 1978 р., до якої Україна приєдналася у 1992 році, у порядку правонаступництва застосовується двосторонній міжнародний договір колишнього СРСР «Конвенція між СРСР і Італійською Республікою про правову допомогу у цивільних справах» №4210 (1979р.)

 Відповідно до нього Договірні Сторони мають право вручати документи власним громадянам через свої дипломатичні представництва або консульські установи.

Для цілей цієї Конвенції кожна з Договірних Сторін зобов'язується пересилати іншій Договірній Стороні на підставі запиту, отриманого в дипломатичному порядку, в тому числі документи про реєстрацію актів цивільного стану, якщо ці документи необхідні в зв'язку з наявним процесом. Зазначені документи пересилаються іншій Договірній Стороні в дипломатичному порядку без перекладу і безкоштовно.
            Після набрання рішенням законної сили, воно надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, а далі, пересилка внесених змін відбувається у відповідності до вищевказаного договору для реєстрації припинення шлюбу в державі чоловіка.

Поділ майна подружжя здійснюється за рахунок майна, придбаного під час шлюбу і яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (сюди не відноситься майно, право власності на яке з'явилося до шлюбу, або отримане шляхом успадкування, інше). Майно, набуте подружжям в період шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від принципу рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, особливо якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

У разі, якщо шлюб укладено в Італії, порядок розлучення та поділу майна буде визначатися за їхнім законодавством. Також нюанси розлучення можуть бути закріплені в шлюбному договорі (при наявності).

Отже, все залежить від того, де укладено шлюб і чи є шлюбний договір, де закріплено порядок розірвання шлюбу і поділу майна.

• Якщо шлюб укладено в Україні, то розлучення і поділ майна буде відбуватися за законодавством України.  

o   У разі взаємної згоди та відсутності спільних дітей – звертайтесь до органів РАЦСу.

o   У іншому випадку – тільки через суд.

• При розірванні шлюбу через суд необхідно враховувати правила підсудності (залежить від постійного місця проживання кожного, місця останнього спільного проживання).

o   Якщо є підстави для подання та розгляду справи за українським законодавством та в українському суді – поділ майна може відбутися за взаємного згодою, шляхом подачі відповідного документа до суду, чи складним процесом доказування правого статусу майна, як  приватної власності одного з подружжя, оскільки  придбана у шлюбі власність обов'язково є спільним майном подружжя.

o   У випадку, коли шлюб укладено в Італії, всі правовідносини між Вами будуть регулюватися їхнім законодавством. Нажаль, надати кваліфіковану консультацію з приводу порядку розлучення за італійським законодавством ми не маємо змоги.